Чоловіче здоров'я: основні причини везикуліту
Сечостатева у чоловіків являє собою складний механізм, при цьому який є чутливим до зовнішніх чинників. Відповідно вплив патогенного чинника може спровокувати ряд порушень, серед яких є і везикуліт. Що це за захворювання та які прояви воно має? Розберемо далі.
Везикуліт - це патологічний стан, для якого характерно розвиток запального процесу в сім'яних міхурцях. Своєю чергою зазначимо, що сім'яні міхурці є залозами які локалізуються біля простати, вони є парними та невеликі за розміром.
Основна функція сім'яних міхурців полягає в продукуванні рідкої складової сперми, яка покращує живлення сперматозоїдів.
Причини везикуліту
Самостійно захворювання, як правило не виникає.
Найчастіше везикуліт розвивається на фоні запального процесу в сечостатевих органах. Внаслідок своєї анатомії та розташування, везикуліт може бути ускладненням простатиту або уретриту. Спровокувати розвиток запалення можуть наступні фактори:
- тривале приймання певних лікарських препаратів;
- переохолодження;
- травмування сечостатевих органів;
- постійний стрес;
- сидяча робота та малорухомий спосіб життя;
- ожиріння;
- збудники інфекцій специфічного та неспецифічного характеру (наприклад, стрептокок, стафілокок);
- підвищення тиску або застій крові в органах малого таза.
Клінічна картина везикуліту
Для захворювання характерний гострий початок. Так у хворого розвиваються симптоми інтоксикації з ознобом, підвищенням температури, слабкістю. Наступним етапом є поява болю в області паху, який іррадіює в поперек, анус та посилюється при дефекації, статевому акті або фізичних навантаженнях.
При прогресуванні захворювання хворий починає помічати кров у сечі та спермі. Зазначимо, що сечовипускання також порушується, воно стає болючим та частим.
Коли везикуліт набуває хронічної форми розвитку зникає сексуальний потяг, оскільки попередня еякуляція та ерекція супроводжуються сильними больовими відчуттями.
При відсутності лікування наслідки везикуліту є досить серйозними. Першочергово це вплив на репродуктивну функцію чоловіка. Високі ризики нагноєння!
Діагностика та лікування
Встановленням діагнозу займається лікар уролог. Лікар проводить збір анамнезу, з детальними вивченням скарг та аналізу клінічної картини. Основу діагностики складає ряд лабораторних аналізів, від дослідження крові до мазків з уретри. З метою визначення стану органів сечостатевої системи проводиться УЗД.
Тактика лікування буде залежати від типу збудника. Саме на його ліквідацію перш за все спрямовується лікування - антибактеріальна терапія. До ряду медикаментозних засобів для терапії належать жарознижувальні, протизапальні та знеболювальні препарати.
У разі розвитку процесу нагноєння проводиться оперативне втручання. При складних занедбаних випадках можливе видалення сім'яного міхурця.
Основним методом запобігання везикуліту є проведення вчасного лікування будь-яких інфекцій сечостатевої системи. Окрім цього, як метод профілактики захворювань органів сечостатевої системи слугує дотримання здорового способу життя, контроль маси тіла, фізичні навантаження та регулярне статеве життя з використання бар'єрних методів контрацепції.
Оскільки ускладнення везикуліту є досить серйозними не варто вдаватися до самостійного лікування, усунути симптоми не означає ліквідувати збудника захворювання. Тому при розвитку дискомфорту варто одразу звернутися до лікаря.