Абсцес простати: небезпечне ускладнення, яке не можна ігнорувати

Передміхурова залоза (простата) відіграє ключову роль у репродуктивній функції чоловіка. При інфекційному ураженні простати, особливо при відсутності належного лікування, у тканинах можуть утворитися ділянки гнійного розплавлення. 

Абсцес передміхурової залози – це патологічний стан, що супроводжується ураженням передміхурової залози.  Це рідкісне, але небезпечне ускладнення виникає при гострому або хронічному запаленні простати.

Механізм розвитку захворювання полягає в утворенні порожнини, заповненої гноєм, у тканинах передміхурової залози. Такий стан потребує швидкої діагностики та лікування, адже без втручання інфекція може поширитися на навколишні органи або потрапити у кров, спричинивши загрозу життю.

Найчастіше причиною захворювання є бактеріальна інфекція, яка проникає в простату через уретру, лімфатичну або кровоносну систему. Іноді абсцес розвивається як ускладнення після оперативних втручань на органах сечостатевої системи.
 

Факторами ризику вважаються імунодефіцит, цукровий діабет, тривале сидіння, застійні явища в простаті, а також недолікований або рецидивуючий простатит.

Абсцес простати зазвичай починається з яскраво виражених симптомів, однак іноді перебіг може бути прихованим або маскуватися під звичайний простатит. Чоловік може відчувати раптове підвищення температури тіла до 39–40°C, озноб, слабкість, сильний біль у промежині або внизу живота, який посилюється при сечовипусканні, дефекації чи ерекції. Часте й утруднене сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура або гостра затримка сечі теж можуть бути тривожними сигналами.
 

На фоні таких симптомів нерідко з’являються нудота, інтоксикація та пітливість. У важких випадках можливе порушення свідомості, що є ознакою виходу інфекції за межі простати.

Лікар може запідозрити абсцес простати вже під час ректального огляду. Для уточнення діагнозу застосовується трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД), яке дозволяє побачити гнійник і оцінити його розміри. Іноді додатково використовують КТ або МРТ малого таза, особливо у складних чи нетипових випадках.

Лабораторні дослідження крові та сечі дають можливість виявити запальний процес, а бактеріологічне дослідження сечі або секрету простати допомагає визначити збудника інфекції.

Тактика лікування залежить від стадії процесу, розміру абсцесу та загального стану пацієнта. У початкових випадках, коли гнійник ще не сформувався повністю, можуть застосовуватися антибіотики з урахуванням чутливості мікроорганізмів. Однак найчастіше потрібне хірургічне втручання з розкриттям та дренуванням абсцесу.

Після дренування пацієнт продовжує приймати антибіотики, проходить інфузійну терапію, а також перебуває під ретельним наглядом лікаря. 

Важливо розуміти, що абсцес простати не можна ігнорувати. Зволікання з лікуванням або самолікування можуть призвести до важких наслідків, включно з розривом гнійника, ураженням нирок, сепсисом та безпліддям. Тому при перших симптомах гострого простатиту, які супроводжуються підвищеною температурою або сильно вираженим болем, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Відповідно профілактика абсцесу простати ґрунтується на своєчасному виявленні та лікуванні запальних процесів сечостатевої системи. Необхідно уникати переохолодження, вести активний спосіб життя, дотримуватися гігієни, регулярно спорожнювати сечовий міхур, уникати безконтактного сексу та слідкувати за рівнем цукру в крові при наявності діабету.

Регулярні профілактичні огляди уролога після 40 років допомагають вчасно виявити будь-які зміни в простаті та запобігти серйозним ускладненням.