Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Сканнер УЗИ PHILIPS

Епідидиміт: симптоми запалення придатка яєчка

Епідидиміт: симптоми запалення придатка яєчкаЕпідидиміт – це патологічний процес, який характеризується розвитком запального процесу в придатку яєчка.
 
Придаток яєчка являється парним органом, який виконує функцію так званого інкубатора для сперматозоїдів: слабкі сперматозоїди відсіюються, а кращі дозрівають й відправляються по сім’яному канатику й далі. Відповідно при розвитку запалення в придатку вищезазначена функція стає неможливою. Й починають з'являтися ряд проявів та ускладнень епідидиміту. Які? Розберемо далі.
 
В залежності від протікання запалення розрізняють:
  • гостра форма епідидиміту: характерна поява сильного болю, який стає інтенсивнішим навіть при мінімальному механічному впливі. Розвиваються симптоми загальної інтоксикації організму, такі як слабкість, м’язовий та головний біль;
  • хронічна форма: без тривалого належного лікування гостра форма запалення придатка яєчка переходить в хронічну. Придаток зарубцьовується (при пальпації придаток ущільнений), а симптоми стають менш вираженими. Однак у стадії загострення інтенсивність больових відчуттів досягає високої позначки.
У більшості випадків чоловіки звертаються до лікаря при розвитку гострої форми захворювання, оскільки біль стає нестерпним. Перехід у хронічну форму зазвичай виникає внаслідок не доведення лікування до кінця, а саме припинення вживання ліків відразу після зменшення симптомів.
Розвиток запалення може відбуватися, як зі сторони одного придатка (односторонній епідидиміт), так і з обох (двосторонній епідидиміт). 

Причини

Зазвичай епідидиміт виникає як прояв іншої патології (простатит), а не як окреме захворювання. 
Тобто інфекція потрапляє в придаток, а саме вогнище інфекційного процесу може розташовуватися як в сечостатевій системі, так і в окремих органах та тканинах.
Також до провокуючих факторів запалення придатка яєчка належать:
  • травми;
  • вживання певних медикаментозних препаратів;
  • загальні інфекційні процеси (грип, ангіна);
  • інфекції сечостатевої системи;
  • переохолодження.
Ймовірність розвитку епідидиміту підвищується при зниженому імунітеті, наявності в анамнезі хронічних захворювань та порушеному сечовипусканні.

Симптоми

  • сильний гострий біль в області паху, який може віддавати в поперек та живіт;
  • набряк та гіперемія мошонки;
  • придаток при пальпації ущільнений та напружений;
  • при еякуляції та сечовипускання виникають больові відчуття;
  • поява крові в сечі та спермі;
  • підвищення температури, слабкість, озноб.

Діагностика

Лікар уролог або андролог проводить фізикальний огляд пацієнта з визначенням анамнезу та прояву симптомів. Додатково призначають проведення:
  • УЗД органів мошонки та тазу;
  • КТ;
  • лабораторні аналізи крові та сечі.

Лікування

Особливість терапії при епідидиміті залежатиме від ряду особливостей: стадія захворювання, вік, супутні патології.
До медикаментозного методу лікування належить призначення антибіотиків, знеболювальних, жарознижувальних та інших препаратів для усунення симптомів. 
Додатково призначають фізіотерапевтичні процедури, з метою усунення застійних явищ в органі.
Хірургічний метод лікування застосовують при приєднанні до запального процесу ускладнень, у вигляді гнійної форми запалення, неефективності медикаментозного лікування, туберкульозного епідидиміту та частих загострень.
 
З метою профілактики необхідно слідкувати за своїм чоловічим здоров’ям: дотримуватися правил особистої гігієни, уникати травм та переохолодження, використовувати бар’єрні методи контрацепції.
Важливо вчасно звернутися до спеціаліста, оскільки окрім розповсюдження запального процесу, високі ризики розвитку безпліддя. 

Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм