Сінна лихоманка: ранні симптоми алергічного риніту

Сінна лихоманка, алергічний риніт або носова алергія являє собою алергічну реакцію організму. 

Відзначимо, що сінна лихоманка може бути сезонною, виникати протягом року або професійною. 

Як правило навесні сінна лихоманка пов’язана з алергією на пилок дерев. Пилок трав та бур’янів може викликати алергічну реакцію влітку. Восени хворого турбуватиме пилок амброзії. А от спори грибка спричиняють проблеми переважно з кінця березня до листопада, але можуть бути присутніми цілий рік.

Люди з багаторічною сінною лихоманкою зазвичай мають алергію на один або кілька алергенів, які знаходяться в приміщенні (наприклад, кліщі домашнього пилу, пір’я та лупа тварин).

1. Закладеність носа.

2. Нежить та чхання.

3. Гіперемія очей та надмірна сльозотеча.

4. Кашель, свербіж у горлі.

5. Постназальна крапельниця.

6. Свербіж у носі.

7. Больові відчуття та тиск в ділянці носа.

8. Свербіж шкіри.
 

Симптоми сінної лихоманки часто починаються відразу після контакту з певним алергеном. При відсутності вчасного лікування скарги можуть перерости в головні болі, закладеність вух, зниження нюху, втому, набряки під очима. Люди з астмою можуть відчувати сильніші хрипи та задишку, коли симптоми сінної лихоманки є звичайними.
 

Відзначимо, що симптоми можуть відрізнятися залежно від пори року, місця проживання та типів алергії. Саме тому знання цих факторів може допомогти підготуватися до проявів порушення. 

Як зазначалося вище симптоми сінної лихоманки у більшості випадків починаються відразу після контакту з алергеном. До найбільш поширених представників алергенів можна віднести пилок, цвіль, шерсть домашніх тварин, пилові кліщі, дим від сигарет.

Механізм розвитку захворювання полягає в атакуванні алергенами імунної системи. У відповідь на це імунна система продукує антитіла для захисту організму, а тіло виробляє запальні хімічні речовини, такі як гістамін. Це відбувається, оскільки імунна система сприймає нешкідливий вдихуваний пилок або інші алергени як небезпечні речовини, що проникають в організм. Саме ця реакція викликає симптоми захворювання.

Також імовірність розвитку алергії також підвищується, якщо хтось із членів родини має алергію. Окрім того, за статистикою люди з астмою або екземою (алергічний дерматит) частіше за інших хворіють на сінну лихоманку.

Встановлення алергенів, що викликають симптоми, є важливою частиною лікування сінної лихоманки. У деяких випадках причина може бути очевидною, але в інших лікарю потрібно буде розглянути історію хвороби разом із результатами алергологічних тестів (шкірних прик-тестів або аналізів крові на алерген-специфічний IgE).
 

Самостійно зменшити прояви порушення можливо уникаючи контакту з алергенами. Наприклад, провітрюючи та прибираючи кімнату аби зменшити кількість пилку та цвілі.

Також доцільним буде носити сонцезахисні окуляри, при знаходженні на вулиці, мити руки при контакті з потенційними алергенами. 

Варіанти лікування залежатимуть від виниклих симптомів. До прикладу, щоб полегшити закладеність носа, можна використовувати сольові спреї. 

Пацієнт повинен приймати ліки, які запропонує або пропише лікар відповідно до вказівок. Це може включати кортикостероїдні назальні спреї, антигістамінні засоби. 

Також можуть знадобитися рецептурні ліки, якщо прояви алергії серйозні. Вони можуть включати імунотерапію. Вона піддає людину дії поступового збільшення кількості алергену для покращення переносимості та зменшення симптомів.
Терапія може зменшити вираженість симптомів сінної лихоманки.