Основні симптоми появи аномального утворення в матці
Фіброми являють собою аномальні новоутворення, які розвиваються в матці або на ній. Переважно вони є доброякісного характеру та складаються з м’язової та сполучної тканин.
Даний типу пухлин також можуть називати міомою чи лейоміомою матки. «Leio» означає «гладкий», «myo» означає «м’яз», а «oma» означає «пухлина».
Фіброми є дуже поширеним типом утворення. За статистичними даними більшість випадків припадає на осіб віком до 50 років.
Залежно від розташування фіброміоми її класифікують на декілька типів. До прикладу інтрамуральна міома є найпоширенішим типом та локалізується всередині м’язової стінки матки. Негативним наслідком даного типу пухлини є її можливе збільшення з наступним розтягненням матки.
На зовнішній стінці (серозній оболонці) органу може формуватися підсерозна міома. У результаті ріст пухлини може спричинити асиметрію матки.
Ріст утворення в середньому м’язовому шарі матки діагностують як підслизову міому.
Також можливе формування фіброми на ніжці, основі, яка підтримує пухлину. Дуже рідко, але можливі випадки міоми шийки матки, коли фіброма розвивається на шийці матки, яка з’єднує матку з піхвою.
Основні симптоми
Клінічна картина захворювання залежатиме від того, де розташовується фіброміома та її кількості й розміру.
Не є виключенням коли пацієнтку не турбуватимуть скарги, що може свідчити про те, що пухлина маленьких розмірів. Можливий варіант відсутності симптомів, коли жінка знаходиться в періоді менопаузи. Так фіброми можуть навіть зменшуватися під час менопаузи та після менопаузи, що спричинене зниженням рівня естрогену та прогестерону (ці гормони стимулюють ріст міоми).
До загальних проявів захворювання можна віднести наступні стани:
- порушення менструального циклу (збільшення тривалості менструації);
- сильна кровотеча між або під час менструацій, виділення згустків крові;
- больові відчуття в ділянці попереку чи тазу, відчуття тиску внизу живота;
- закреп, відчуття тиску на пряму кишку;
- часті позиви до сечовипускання;
- больові відчуття під час статевого акту.
При відсутності вчасного лікування та прогресуванні захворювання, можливе ускладнення міоми у вигляді сильних больових відчуттів, надмірної кровотечі, анемії, рідко, але безпліддя.
Основні причини та фактори ризику
Достеменно невідомо, що саме є причиною виникнення міоми. Спеціалісти відзначають ймовірний вплив ряду факторів, серед яких:
- спадковість, тобто випадки міоми в родині;
- початок менструації в молодому віці;
- пізній вік менопаузи;
- вплив гормонів: естроген та прогестерон, які продукуються яєчниками викликають регенерацію слизової оболонки матки під час кожного менструального циклу та стимулюють ріст міоми;
- ожиріння.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення вірного діагнозу потребує проведення ряду діагностичних тестів, включаючи:
- УЗД;
- МРТ органів малого таза;
- лабораторні дослідження крові та сечі.
Тактика лікування обиратиметься залежно від віку жінки, перебігу захворювання, насамперед розміру міоми.
Симптоматична терапія буде направлена на контролювання больових відчуттів та кров’янистих виділень. Вона включатиме призначення безрецептурних протизапальних та знеболювальних препаратів, протизаплідних таблеток.
У певних випадках іншим нехірургічним варіантом є емболізація міоми матки. Під час цієї процедури дрібні частинки вводяться в матку, щоб перекрити кровопостачання пухлини.
Множинні чи великих розмірів міоми потребують проведення оперативного втручання з їх видалення. Крайнім варіантом, коли стан пацієнтки погіршується або лікування не дає результату є проведення гістеректомії – оперативне втручання з видаленням матки.
Враховуючи ймовірні ускладнення міоми матки, варто регулярно проходити огляди у лікаря гінеколога, аби вчасно виявити проблему.