Бартолініт: як лікується запалення бартолінової залози?

Бартолініт - це патологічний стан при якому відбувається запальний процес в бартолінових залозах.
Механізм розвитку захворювання полягає в закорковуванні вивідної протоки залози, яка є дуже вузькою. Це своєю чергою перешкоджає відтоку рідини, призводить до розтягнення стінок залози з наступним формуванням кістозного утворення, а згодом й абсцесу.
Клінічна картина бартолініту буде залежати від його виду: гостра або хронічна форми захворювання, несправжній бартолініт, істинний абсцес.
Основні причини захворювання
Основна причина бартолініту полягає в впливі патогенного збудника (бактерії, віруси, грибки), який міг потрапити через кров або вивідні протоки (при запальних процесах в органах малого таза).
Як провокучі фактори виступають наступні стани та дії:
- Недотримання правил особистої гігієни.
- Ослаблений імунітет.
- Травма слизової оболонки піхви.
- Багато статевих партнерів та відсутність “захисту” при статевому акті.
- Неправильно підібрані засоби для інтимної гігієни (спиртовмісні).
- Проведення епіляції при недотриманні правил асептики та антисептики.
- Спідня білизна з неякісної синтетичної тканини та дуже тісна.
- Постійне використання щоденних прокладок.
- Супутні патології, що викликають порушення процесу зволоження піхви. Наприклад, вагініти, ендометріоз.
Які симптоми вказують на розвиток бартолініту?
Першочергово жінка помічає зовнішні зміни, формується больове ущільнення в області статевих губ. Згодом уражена статева губа збільшується в розмірах, що спричиняє асиметрію, статева щілина звужується й відповідно спричиняє дискомфорт.
Розвивається запалення, для якого характерні типові симптоми у вигляді місцевого підвищення температури, гіперемії, біль, який посилюється під час рухів та печіння.
При прогресуванні симптомів погіршується й стан жінки:
- можливе виділення гною з бартолінової залози;
- слабкість та озноб;
- підвищення температури;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- наявність флуктуації - симптом, що вказує на розвиток абсцесу, коли формується порожнина заповнена гноєм з еластичними стінками.
При хронічному перебігу прояви захворювання чергуються з періодами ремісії та загострення. При цьому періоди загострення виникають на тлі мінімального зниження імунітету.
Діагностика та лікування
Встановлення діагнозу лікарем гінекологом базується на вислуховуванні скарг, зібранні анамнезу та проведенні огляду. З метою встановлення причини, що спричинила бартолініт додатково проводиться гінекологічний огляд з застосування дзеркал, відеокольпоскопії. Обов'язковим етапом є взяття мазків для наступного лабораторного дослідження (флора, бак дослідження, антибіотикограма).
Лікування є індивідуальним та полягатиме в призначенні препаратів для усунення ускладнень, ліквідації збудника, відновлення мікрофлори. Відповідно основою лікування є призначення антибактеріальної терапії.
У разі сформованого абсцесу проводиться його розкриття. Вогнище інфекції санується.
При частих рецидивах (при хронічній формі) можливе проведення видалення залози.
При відсутності лікування наслідки бартолініту є дуже серйозними, від формування свища до розповсюдження запалення на оточуючі тканини, з наступним розвитком сепсису.
Профілактичні заходи будуть направлені на наступні дії:
- Профілактичні огляди у гінеколога (1-2 рази щорічно).
- Дотримання особистої гігієни з правильно підібраними засобами.
- Здоровий спосіб життя.
- Використання бар'єрних методів контрацепції.