Як розвиток електронної медицини пов’язаний з дотриманням лікарської таємниці?

З упровадженням електронної медицини та відповідно стрімким поширенням захворювання COVID-19 постало питання про дотримання лікарської таємниці.

Розберемо яким чином відбувається її дотримання та у яких випадках лікар має право розголошувати інформацію про пацієнта.

Інформаційні дані, які стосуються здоров’я пацієнта, є медичною таємницею.

Відповідно до того моменту, коли лікар чи медсестра дізналися цю інформацію, вони не повинні її розголошувати.

Лікарська таємниця– це норми конфіденційності, яким повинні дотримуватися медичні працівники у питанні даних про стан здоров’я пацієнта.

Право пацієнта на нерозголошення медичної таємниці затверджено на законодавчому рівні.

До поняття лікарської таємниці належать наступні інформаційні дані:

• випадок звернення особи до медичного закладу;
• стан здоров'я людини та діагноз;
• умови, які спровокували патологію;
• певні особливості організму;
• згубні звички;
• психічний стан;
• фінансове положення;
• інші дані про життя пацієнта та його родичів.

У яких випадках медичний працівник може порушити медичну таємницю?

Лікар має право розголошувати дані про пацієнта у тому випадку, якщо збереження медичної таємниці може завдати шкоди суспільству та коли приховування цих даних може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта.

У таких випадках медичний працівник зобов’язаний інформувати відповідні державні органи. Розголошення цих інформаційних даних передбачається законами.

Також лікар не повинен приховувати від пацієнта інформацію про його здоров’я.

Відповідно якщо пацієнт має певну патологію, він повинен знати всі її аспекти.

Електронна медична карта та нерозголошення даних про пацієнта

Останнім часом виникає питання, щодо принципу роботи – забезпечення лікарської таємниці в умовах впровадження електронної системи охорони здоров’я. А саме чи існує загроза, що доступ до бази пацієнта буде відкритим не тільки для медичного працівника та пацієнта. В НСЗУ запевняють, що внесення інформації про пацієнта до електронної системи набагато надійніше, ніж паперові записи. Оскільки паперові медичні карти, а з ними й інформація про здоров’я пацієнта, доволі часто губляться.

До даних же в електронній системі мають доступ лише лікарі та пацієнт з використанням паролю.

Також поки що лікарі мають можливість вносити до системи дані використовуючи сучасну міжнародну класифікацію кодування ICPC-2. Ця класифікація дає можливість кодувати скарги, прояви захворювання при відсутності можливості встановити точний діагноз. Також уразі злому даних з електронного кабінету пацієнта, особи які не мають медичної освіти навряд зрозуміють вказану зашифровану інформацію.

Надалі планується запустити персональний кабінет для пацієнта.

Нагадаємо, що з березня запрацювала електронна медична карта. Поступово обсяг внесених даних до неї збільшується: від даних про звернення пацієнта до результатів аналізів. Введення даних відбувається як в поліклініках, так і в стаціонарах.

COVID-19 та захист персональних даних

Щодо хворих на COVID-19, то захворювання стосується безпосередньої небезпеки для інших людей. Про факт захворюваності особи повинні бути повідомлені відповідні державні органи. Це виключення із правила стосується усіх небезпечних інфекційних хвороб, через які є практика впровадження карантину. У цьому випадку лікарська таємниця не спрацьовує.

В усіх інших випадках на медичних працівників покладений обов’язок щодо забезпечення захисту персональних даних та поширюється дія законодавства про лікарську таємницю.

Автор: Наталія Холявицька