Уретральний синдром та його прояв у жінок

Розвиток уретрального синдрому властивий жінкам після тридцяти років. Клінічна картина має певну схожість з іншими запальними процесами сечостатевої системи, але це зовсім не означає, що необхідно самостійно усувати симптоми. При появі мінімальних дискомфортних порушень з боку сечостатевих органів необхідно звернутися до уролога.

Уретрит– це патологічний процес, який характеризується розвитком запального процесу в стінках сечовипускального каналу. Захворювання викликається патогенними мікроорганізмами (бактерії, віруси, грибки).
Уретральний синдром містить в собі комплекс симптомів, які характерні для уретриту та проявляється больовим синдромом при сечовипусканні.

Класифікація уретриту

Залежно від причини, уретрит поділяється на інфекційну (викликається бактеріями) та неінфекційну (причиною є алергічна реакція організму, або травми) форму захворювання.

Запальний процес може почати розвиватися з сечовипускального каналу (первинний уретрит) або інфекція потрапляє в уретру з іншого органу (вторинний уретрит).

За типом збудника виділяють вірусний, бактеріальний, кандидамікотичний, гонорейний та не гонорейний уретрити.

Причини

• запальні або інфекційні процеси в сечостатевій системі (дуже часто причиною є венеричні захворювання);
• нехтування правилами особистої гігієни;
• переохолодження організму, яке впливає на стан імунітету;
• неправильне харчування, а саме надмірне вживання гострої, солоної та кислої їжі;
• проведення медичних маніпуляцій, які можуть спровокувати попадання інфекції в сечостатеві шляхи (цистоскопія).

У групу ризику входять люди, що мають безладні статеві зв'язки, ті які часто піддаються переохолодження та мають проблеми з імунітетом.

Симптоми

Розвиток уретрального синдрому – це основна ознака уретриту. Проявляється синдром наступними скаргами пацієнта:

• біль, печіння при сечовипусканні;
• виділення з сечовипускального каналу, які не характерні для здорової жінки. Вони можуть бути гнійного або слизового характеру та мати неприємний запах;
• гематурія (поява крові в сечі);
• не залежно від об'єму вживаної рідини або їжі з'являються часті позиви в туалет.

Діагностика

Розвиток уретриту не змушує себе довго чекати. Біль при сечовипусканні, та нетипові виділення стають основними показниками для постановки діагнозу. Але для визначення характеру та основної причини захворювання важливо провести додаткові методи діагностики:

• лабораторні аналізи крові та сечі;
• УЗД;
• уретрографія;
• уретроскопія (процедура не проводиться при гострій формі уретриту);
• ПЛР-діагностика;
• взяття мазків.

Лікування

Для проведення лікування уретриту застосовується комплекс заходів, з метою усунути розвиток інфекції.  Пацієнту призначається антибіотикотерапія (якщо причина уретриту бактерії), противірусні препарати (захворювання викликали віруси).  Також додатково призначаються протизапальні та знеболювальні препарати для поліпшення загального стану.

Профілактика

З метою профілактики рекомендується уникати безладних статевих зв'язків, використовувати бар'єрні методи контрацепції, стежити за особистою гігієною та правильно харчуватися. Також для контролю стану здоров'я необхідно проходити профілактичні огляди у спеціаліста, з метою своєчасного виявлення порушень.

Автор: Наталія Холявицька