meddins
Сервіс запису паціентів

Мочевые катетеры

Нетримання сечі: причини та способи усунення проблеми

Нетримання сечі: причини та способи усунення проблемиНетримання сечі досить делікатна проблема, про яку часто мовчать та не поспішають звертатися за допомогою. Захворювання викликає фізичний та психологічний дискомфорт, що значно впливає на якість життя. Хто найчастіше стикається з цією проблемою та які сучасні методи лікування використовуються?

Нетримання сечі або інконтиненція– це стан, що характеризується мимовільним сечовипусканням. Найчастіше з цією проблемою стикаються літні люди та діти, але бувають й поширені випадки серед жінок репродуктивного віку.

Нетримання сечі найчастіше є симптомом певної патології й вимагає своєчасного її визначення.

Класифікація

  1. Стресова форма нетримання сечі: характерно виділення сечі при фізичній активності (кашель, сміх, чхання), внаслідок підвищеного внутрішньочеревного тиску.
  2. Ургентне нетримання: провокується через гіперактивність сечового міхура та наявності пухлини. Виникає гостра потреба в сечовипусканні.
  3. Змішана форма: відбувається поєднання обох форм. Наприклад, у вигляді наявності анатомічних особливостей органів малого таза та розвитку запального процесу.

Причини

  • вікові зміни (клімакс, слабкість м'язів тазового дна, зміна гормонального фону);
  • гінекологічні втручання або пологи;
  • інфекційно-запальні захворювання;
  • спадковий фактор;
  • анатомічні особливості розвитку сечостатевої системи;
  • приймання певних медикаментозних препаратів;
  • ожиріння;
  • стрес;
  • новоутворення.

Симптоми

  • часті позиви до сечовипускання;
  • не відбувається повне спустошення сечового міхура;
  • неможливість контролювати процес позиву в туалет;
  • процес сечовипускання викликає дискомфорт та больові відчуття;
  • присутній запах сечі;
  • при найменшому фізичному навантаженні відбувається «підтікання» сечі.

Діагностика


Діагностування починається зі збору анамнезу, вислуховування скарг та з проведення огляду. Додатковими методами обстеження є:
  • загальний аналіз сечі;
  • бак посів сечі на флору;
  • дослідження об'єму сечі, що виділяється;
  • УЗД;
  • уретроцистоскопія;
  • гінекологічне обстеження з консультацією гінеколога (жінкам).
Також необхідна консультація невролога, оскільки нетримання сечі може бути симптомом черепно-мозкової травми або травми хребта.

Лікування


Успішність лікування залежить від стадії діагностування захворювання.

На ранніх етапах ургентної форми нетримання сечі, можливе застосування консервативної терапії. Призначаються медикаментозні препарати (протизапальні), фізіотерапія, гімнастика (для жінок).

Для лікування стресової форми застосовуються хірургічні методи: корекція передміхурової залози, відновлення анатомії органів малого таза. Але найбільш поширений метод оперативного втручання, це TVT-пластика, яка полягає у розміщенні спеціальних імплантатів над сечівником.  Це допомагає контролювати процес утримування сечі.
 

Ускладнення

 
При відсутності адекватного лікування відбувається прогресування захворювання.  Функції сечового міхура порушуються, й відбувається збільшення об’єму виділеної сечі.
 
Якість життя значно погіршується, людина обмежена в пересуванні, стає замкнутою в собі.
 

Профілактика

  1. Відмова від шкідливих звичок.
  2. Адекватна фізична активність, з контролем ваги тяжких предметів.
  3. Правильне харчування.
  4. Профілактика запорів.
  5. Своєчасне лікування інфекційних захворювань органів малого таза.
  6. Контроль маси тіла.
  7. Інтимна гімнастика (вправи Кегеля) для жінок.
Необхідно пам'ятати, що лікування нетримання сечі значно ефективніше при зверненні пацієнта до лікаря, ще при виникненні перших ознак.

Автор: Наталія Холявицька
Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники




Алкофарм