Гломерулонефрит: причини ураження нирок

Гломерулонефрит, це захворювання нирок, яке небезпечне своїм безсимптомним перебігом та випадковим виявленням. Тому, дуже важливо своєчасно виявити ознаки захворювання та причини, які його викликали.

Гломерулонефрит– це патологія, яка характеризується ураженням нирок, а саме ниркових клубочків. Як наслідок, розвивається порушення роботи нирок, підвищення артеріального тиску, набряки.

Захворювання може бути як самостійним явищем (первинний гломерулонефрит), так і бути ускладненням бактеріальної/вірусної патології (вторинний гломерулонефрит).

Класифікація

За формою розвитку:

• гострий гломерулонефрит: піддається лікуванню, і триває від 1 до 4-х тижнів;
• підгострий гломерулонефрит: триває близько двох місяців;
• хронічний гломерулонефрит: протікає більше року, та спричиняє розвиток множинних ускладнень.

По клінічній формі захворювання:

• гематурична форма гломерулонефриту: характеризується появою в сечі надмірної кількості еритроцитів;
• нефротична форма гломерулонефриту: характеризується підвищеною кількістю білка в сечі, набряками, порушенням роботи нирок (зменшення об'єму сечі);
• змішана форма: характерна присутність симптомів обох форм.

Причини

• інфекційні ураження (стрептококи, стафілококи);
• вроджені захворювання;
• дія отруйних речовин (розчинники, барвники);
• переохолодження;
• наявність інших захворювань організму (гепатит С, васкуліт, ВІЛ-інфекція, системний червоний вовчак);
• раніше перенесені захворювання: ангіни, туберкульоз, герпес, краснуха, вітрянка.

Симптоми

• біль в попереку;
• висока температура тіла;
• високий артеріальний тиск;
• поява набряків;
• зменшення об'єму сечі;
• нудота та блювання;
• головний біль;
• зміна кольору та консистенції сечі (сеча червоного кольору та піниста через наявність білка).

Діагностика

Лікар-нефролог проводить збір анамнезу з повним оглядом пацієнта.

Додаткові методи діагностики, які проводять для підтвердження діагнозу:

• лабораторні аналізи крові;
• аналіз сечі (проба за Зимницьким, визначення видільної здатності нирок);
• УЗД;
• КТ;
• регулярне вимірювання артеріального тиску;
• біопсія нирки (пункційна).

Лікування

Для лікування гломерулонефриту призначається: постільний режим, дієта та медикаментозна терапія.

Медикаментозна терапія:

• антибактеріальні препарати;
• сечогінні;
• протиалергійні препарати.

Дієта призначається під №7, з виключенням солі та обмеженням білкових продуктів.

У випадках сильного ураження нирки розглядається можливість призначення гемодіалізу.

Ускладнення

• перехід в хронічну форму;
• ниркова недостатність;
• тромбози;
• гостра серцева недостатність;
• перитоніт (при хронічній формі);
• ураження мозку (судоми, втрата свідомості).

Профілактика

1. Контроль артеріального тиску.
2. Своєчасне лікування та запобігання інфекційних захворювань.
3. Здоровий спосіб життя.
4. Запобігання переохолодження.
5. Правильне харчування (зі зменшенням кількості солоної їжі).

Пам'ятайте, що захворюванню краще запобігти, ніж при його виникненні займатися тривалим лікуванням.  Якщо у вас з’явилися підозрілі зміни в роботі вашого організму, зверніться до фахівця.

Автор: Наталія Холявицька