Причини порушення роботи наднирників. Синдром Іценко-Кушинга
Синдром Іценко-Кушинга, це важка та рідкісна нейроендокринна патологія. Дане захворювання характеризується різноманітністю симптомів та зазвичай розвивається у жінок від 20 до 40 років.
Синдром Іценко-Кушинга(гіперкорцитизм) – патологія, що характеризується надмірним виробленням гормонів надниркових залоз.
Лікар-ендокринолог проводить огляд пацієнта з урахуванням клінічних даних.
Методи діагностики:
Лікування буде направлено на зниження вироблення гормонів надниркових залоз, до рівня норми.
Симптоматична терапія застосовується з метою відновлення роботи всіх уражених органів (нормалізація артеріального тиску, вуглеводного обміну).
Якщо причиною синдрому є пухлина, то в обов'язковому порядку проводиться хірургічне втручання, з подальшою променевою терапією та тривалою реабілітацією.
Також надалі пацієнту потрібно буде дотримуватися певного способу життя:
Автор: Наталія Холявицька
Синдром Іценко-Кушинга(гіперкорцитизм) – патологія, що характеризується надмірним виробленням гормонів надниркових залоз.
Класифікація
- Ендогенний гіперкорцитизм: виникає через надмірне вироблення глюкокортикоїдних гормонів наднирниками:
- первинний: провокується пухлинами надниркових залоз, розвитком гіперплазії;
- вторинний: гіпофізарна форма захворювання, яка характеризується високим виробленням адренокортикотропного гормону гіпофізом.
- Екзогенний гіперкорцитизм: провокується застосуванням глюкокортикостероїдних препаратів, при неправильно підібраних дозах.
Причини
- новоутворення (в корі надниркових залоз, в гіпофізі, новоутворення злоякісного характеру в печінці, статевих органах);
- інфекційні захворювання;
- черепно-мозкові травми;
- тривале приймання гормональних препаратів.
Симптоми
- збільшення маси тіла (утворюються великі жирові відкладення);
- вугрі;
- тонкість та сухість шкірних покривів;
- випадання волосся на голові;
- стрії (багряні грубі розтяжки);
- високий артеріальний тиск;
- потоншення кісткової тканини (болі в кістках та суглобах, часті переломи);
- порушення менструального циклу у жінок;
- ріст волосся на обличчі, грудях та животі (у жінок);
- еректильна дисфункція (у чоловіків);
- часта зміна настрою;
- слабкість.
Діагностика
Лікар-ендокринолог проводить огляд пацієнта з урахуванням клінічних даних.
Методи діагностики:
- лабораторні аналізи крові (аналіз на рівень адренокортикотропного гормону – при гіперкоцитизмі буде збільшено);
- КТ;
- МРТ;
- рентгенографія.
Лікування
Лікування буде направлено на зниження вироблення гормонів надниркових залоз, до рівня норми.
Симптоматична терапія застосовується з метою відновлення роботи всіх уражених органів (нормалізація артеріального тиску, вуглеводного обміну).
Якщо причиною синдрому є пухлина, то в обов'язковому порядку проводиться хірургічне втручання, з подальшою променевою терапією та тривалою реабілітацією.
Також надалі пацієнту потрібно буде дотримуватися певного способу життя:
- правильне харчування;
- заняття спортом;
- робота з психологом;
- вітамінотерапія.
Профілактика
- Не займатися самолікуванням та самостійно не вживати гормональні препарати.
- Контроль рівня гормонів.
- Профілактичні огляди в ендокринолога.
Автор: Наталія Холявицька