Гідронефроз нирок: що робити при порушенні відтоку сечі
Хвороба, яка швидко прогресує, а все через розширення порожнин нирок. Як проявляється гідронефроз і коли потрібно звертатися за допомогою? Спробуємо з'ясувати.
Гідронефроз нирок– це патологічний стан, який характеризується стрімким розширенням ниркової миски та чашок нирки, після чого порушується відтік сечі.
Причини вродженого гідронефрозу:
Нефролог або уролог ставить діагноз після повного огляду пацієнта, збору анамнезу та проведення додаткових методів діагностики:
При будь-якому випадку хвороби, лікування дуже індивідуальне. Воно залежить від стадії, причини та стану хворого.
Консервативне лікування: застосовується на ранніх стадіях та зосереджено на лікуванні симптомів. Призначають протизапальні препарати, антибіотики й та розробляють дієту.
Хірургічне лікування: проводять з метою зберегти орган або усунути причину патології. Можливе проведення на ранніх стадіях, у дітей, коли тільки було виявлено захворювання.
При проведенні операції відновлюється прохідність сечовивідних шляхів. На більш пізніх стадіях робиться пластика та відновлення миски нирки.
Оскільки в більшості випадків гідронефроз нирок - це вроджене явище, профілактика спрямована на запобігання повторного виникнення:
Автор: Наталія Холявицька
Гідронефроз нирок– це патологічний стан, який характеризується стрімким розширенням ниркової миски та чашок нирки, після чого порушується відтік сечі.
Класифікація
Через виникнення:- вроджений гідронефроз: зазвичай патологію визначають на внутрішньоутробному рівні. Викликає його пошкодження нефрона на клітинному рівні;
- набутий гідронефроз: виникає через сечокам'яну хворобу, новоутворення, ушкодження сечових шляхів.
- 1 стадія: функції нирки не порушені або злегка змінені, в мисці накопичується невелика кількість сечі;
- 2 стадія: тканина ниркової миски стає тоншою, нирка збільшується в розмірі, її робота зменшується на 40%;
- 3 стадія: «термінальний» етап, нирка може припинити своє функціонування, ниркова миска та чашки сильно розширені.
Причини
Причини вродженого гідронефрозу:
- стискання сечоводу;
- аномалія розвитку;
- дискінезія сечовивідних шляхів;
- сечовід неправильно розташований.
- сечокам'яна хвороба;
- онкологія з метастазами;
- запальні процеси;
- ушкодження спинного мозку.
Симптоми
- біль в попереку, який віддає в живіт;
- висока температура;
- симптоми інтоксикації;
- при пальпації промацується новоутворення в черевній порожнині;
- набряки;
- підвищення артеріального тиску;
- зменшення об'єму сечі.
Діагностика
Нефролог або уролог ставить діагноз після повного огляду пацієнта, збору анамнезу та проведення додаткових методів діагностики:
- лабораторні аналізи крові й сечі;
- УЗД;
- рентген нирок;
- КТ;
- МРТ;
- урографія.
Лікування
При будь-якому випадку хвороби, лікування дуже індивідуальне. Воно залежить від стадії, причини та стану хворого.
Консервативне лікування: застосовується на ранніх стадіях та зосереджено на лікуванні симптомів. Призначають протизапальні препарати, антибіотики й та розробляють дієту.
Хірургічне лікування: проводять з метою зберегти орган або усунути причину патології. Можливе проведення на ранніх стадіях, у дітей, коли тільки було виявлено захворювання.
При проведенні операції відновлюється прохідність сечовивідних шляхів. На більш пізніх стадіях робиться пластика та відновлення миски нирки.
Профілактика
Оскільки в більшості випадків гідронефроз нирок - це вроджене явище, профілактика спрямована на запобігання повторного виникнення:
- профілактичні огляди 1-2 рази на рік;
- уникати переохолодження;
- дотримуватися здорового способу життя (спорт, правильне харчування, усунення шкідливих звичок);
- своєчасне лікування запальних процесів.
Автор: Наталія Холявицька