Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Синдром Лериша: симптоми порушення кровотоку у нижніх кінцівках

Синдром Лериша: симптоми порушення кровотоку у нижніх кінцівкахСиндром Лериша - це патологічний стан, що характеризується ураженням черевної аорти в місці її біфуркації (подвоєння) на здухвинні артерії. Проявляється синдром порушенням кровообігу в нижніх кінцівках та органах малого таза.

За статистичними даними більшість випадків захворювання припадає на чоловічу стать вікової категорії 50+.

Які фактори впливають на розвиток захворювання?

В більшості випадків синдром розвивається на тлі атеросклерозу. А його тяжкий перебіг є прямим показанням до оперативного втручання.
Додатковими тригерами можуть виступати наступні стани: 
  • аутоімунні захворювання (неспецифічний аортоартеріїт);
  • вроджені аномалії;
  • спадковий фактор;
  • тромбоз та тромбоемболія;
  • наявність в анамнезі цукрового діабету.
Тобто в основі розвитку захворювання полягає вплив патологічних станів, що провокують зменшення просвіту судини зсередини або тиск на неї зовні.

Основні прояви

Оскільки механізм розвитку захворювання полягає в тому, що на тлі ураження черевної аорти відбувається порушення кровообігу в нижніх кінцівках, сідницях, типовими скаргами є:
  • переміжна кульгавість, на тлі появи больових відчуттів то в сідницях, то ногах;
  • відсутність пульсації на стегновій артерії й нижче;
  • розвиток імпотенції у чоловіків;
  • парастезія кінцівок;
  • м'язова слабкість.
Не є виключенням, коли захворювання має безсимптомний перебіг, що пов'язано з задовільним кровообігом.
 
Відзначимо, що при відсутності вчасного лікування високі ризики трофічних порушень у вигляді змін зі сторони забарвлення шкірного покриву до появи виразки та гангрени. Також підвищуються ризики розвитку інфаркту та інсульту.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу відбуватиметься шляхом проведення УЗД черевної аорти та артерій нижніх кінцівок. Додатково при виявленні ураженні проводиться мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) черевної аорти з введенням контрасту.
 
Відповідно результатам обстеження й обирається тактика лікування. У більшості випадків оптимальним варіантом є ендоваскулярне лікування або відкрите оперативне втручання. Це пов'язано з високими ризиками розвитку гангрени та як наслідок ампутації кінцівки. Так тактика хірургічного втручання варіюватиметься від видалення “бляшки”, що створює закорковування просвіту судини, заміни ураженої ділянки судини (протезування) до стентування або шунтування.
 
Надалі пацієнт з метою уникнення повторного випадку порушення кровообігу повинен приймати препарати, що запобігають утворенню тромбів.
Відзначається, що на ранньому етапі розвитку при відсутності трофічних змін можливо обмежитися консервативною терапією з внесенням корективів у спосіб життя, приймаючи медикаментозну терапію (антикоагулянти), дотримуючись дієти тощо.
 
Також в обов'язковому порядку проводяться профілактичні візити до лікаря з регулярним оглядом судин. Профілактичні заходи синдрому направлені на вчасне усунення основних його причин, насамперед атеросклерозу.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED