Гірська хвороба: що це за стан та чому він виникає?

Наразі більшість на вихідних відправляється в гори для звичайного відпочинку. Або є сміливці, що планують зимовий похід в гори. Однак при цьому новачки можуть стикнутися з досить неприємним для себе станом, як гірська хвороба. Детальніше про перебіг порушення з'ясуємо далі. 

Гірська або висотна хвороба являє собою порушення, що виникає при тривалому перебуванні на великій висоті. Основним проявом та результатом захворювання є розвиток кисневого голодування.
 

Так механізм розвитку гірської хвороби полягає в тому, що чим вищий підйом в гори, тим менший вміст кисню в повітрі. Відповідно це і провокує розвиток гіпоксії. 

На прискорення розвитку захворювання також можуть вплинути захворювання, що перебувають в стадії гострого перебігу, алкогольне сп'яніння, анемія, голодування.

Зазначимо, що на інтенсивність та характер симптомів впливає ряд факторів, від висоти підйому та тривалості знаходження там, загального фізичного стану людини до інтенсивності навантажень під час підіймання. Так при легкому ступеню захворювання у людини виникають скарги у вигляді порушення сну (безсоння), коливання настрою, діареї та відрази до їжі, підвищення артеріального тиску. Такі прояви будуть характерними на висоті 3000 - 4000 м.
 

Підіймаємося вище - від 4 до 5,5 тис.м. Так хворий стикається з сильним головним болем та запамороченням, нудотою та блювання, повним зниженням працездатності. 

При досягненні 6 тис.м. розвивається тяжка стадія гірської хвороби. Вона супроводжуватиметься постійним блюванням та сильним головним болем, порушенням координації, кашлем.

Забарвлення шкірного покриву варіюється від блідого до сірого.
 

Можливий й розвиток дуже тяжкої стадії (понад 6 тис.м.), яка є небезпечна ризиками набряку мозку та легень.

Запідозрити гірську хворобу зазвичай можливо у тому разі, якщо один з вищеперерахованих симптомів з’являються упродовж доби після зміни висоти над рівнем моря.

Діагностування тяжкої форми захворювання відбувається на основі симптомів, враховування ситуації (перебування на великій висоті). Додатково проводиться рентгенографія рудної клітки, МРТ або КТ головного мозку.
 

Спеціалісти рекомендують, що у тому разі якщо Ви помічаєте погіршення самопочуття при підйому на верх, важливо приділяти час на акліматизацію. У кожного вона є різною за тривалістю. Також при необхідності, коли симптоми наростають необхідно якомога раніше опуститися на декілька метрів вниз (500-900 м), з обов'язком контролем водного балансу.

Основним методом запобігання розвитку гірської хвороби є повільне й поступове “підкорення вершин”. Медикаментозно при розвитку захворювання зазвичай призначають глюкокортикостероїди. 
 

Відповідно розвиток набряку мозку, легень потребує негайного спуску вниз з обов'язковою госпіталізацією та проведенням оксигенотерапії й призначенням ряду лікарських засобів.
 

Тому перед тим, як планувати такий активний вид відпочинку враховуйте особливості свого організму та дотримуйтеся поступової тактики. Й обов'язково попередньо проконсультуйтеся з лікарем.