Мукоцеле: основні симптоми кісти слизової в ротовій порожнині
Слизова кіста або мукоцеле — це патологічний стан, що характеризується появою новоутворення заповненого рідиною. Виникає вона переважно на губі або в ротовій порожнині. Травма, така як прикушування губи, викликає більшість мукоцеле порожнини рота. Коли це трапляється, потік слини, що стікає в рот із цієї залози, може накопичуватися й утворювати кісту.
Тобто механізм розвитку даного типу кісти полягає в закорковуванні слинних залоз слизом. У більшості випадків вона безболісна та з часом зникає. При цьому відсутність лікування може призвести до набуття патологією хронічного характеру.
За статистичними даними більшість випадків припадає на осіб вікової категорії 10-25 років. Хоча можлива їх поява у будь-якому віці.
Основні причини
- Травма ротової порожнини, наприклад, при кусанні губ або щоки, пірсингу.
- Недотримання належної гігієни рота.
- Тривале (хронічне) запалення внаслідок паління або вживання тютюнових виробів.
Характерні ознаки
Клінічна картина залежатиме від глибини розташування патологічного процесу та частоти їх появи.
До загальних ознак та скарг з якими може стикнутися пацієнт при мукоцеле можна віднести:
- набряк;
- синюшність слизової;
- м'якість при дотику.
Якщо кіста розташовується в глибших шарах, для неї характерним є округла форма, білуватий колір та підвищена чутливість.
Відмітимо, що розміри кісти варіюватимуться від менш ніж 1 см до 3,5 см. Відповідно, чим більших розмірів досягає кіста, тим більше складнощів та дискомфорту вона завдає. Так великі кісти можуть викликати проблеми з розмовою, жуванням, ковтанням і в рідкісних випадках диханням. Тому вам слід звернутися до свого лікаря, щоб він видалив будь-які великі ротові мукоцеле.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбувається на основі виниклих симптомів та даних анамнезу. За необхідності може знадобитися УЗД, МРТ, біопсія кісти, для наступного дослідження тканини. Це дасть можливість визначити чи є кіста раковою, чи ні.
Тактика лікування обиратиметься від стадії розвитку кісти. Адже не є виключенням коли утворення проходить самостійно. Рецидиви ж кісти потребуватимуть відповідної терапії. До прикладу це може бути лікування лазером, кріотерапія, ін’єкції кортикостероїдів в ділянку ураження. За необхідності можливе оперативне втручання з видаленням кісти та навіть всієї слинної залози.
Відмітимо, що у жодному разі не варто самостійно видаляти чи «розкривати» кісту, адже так Ви тільки підвищите ризики розвитку інфекційного процесу. Тому вчасна діагностика та відповідне лікування сприяють швидкому одужанню.
Щодо запобігання, то можливо випадково вкусили губу або щоку під час їжі, що може спровокувати мукомеле. Але при цьому Ви можете запобігти захворюванню відмовившись від шкідливих звичок, такі як паління чи прикушування губ й щік під хвилювання.