Які захворювання можуть ховатися за надмірним слиновиділенням?
Проблема з надмірним слиновиділенням може завдавати значного дискомфорту, особливо якщо діяльність людини пов’язана з виступами та комунікаціями. Часто це може викликати соціальну тривожність. Тому розберемо детальніше, чому виникає гіперсалівація, що за нею криється та які методи лікування існують.
Отже, гіперсалівація або сіалорея - це рясне слиновиділення, що може виникати як при певних захворюваннях типу карієсу та зникати після лікування, так і набувати хронічного характеру.
Механізм розвитку порушення полягає в продукуванні слинними залозами більше слини, ніж зазвичай. Як наслідок зайва слина може прямо витікати з ротової порожнини.
Основні причини
Як зазначалося вище проблема може бути як тимчасовою, так і набувати хронічного характеру Так до основних причин тимчасової гіперсалівації можна віднести, наступні стани:
- інфекційний процес;
- гастроезофагеальний рефлюкс;
- носіння зубних протезів;
- травма щелепи;
- період вагітності (симптоми зменшуються після пологів);
- приймання певних лікарських препаратів (наприклад, транквілізатори та протисудомні препарати).
У цих випадках гіперсалівація зазвичай зникає після лікування основного захворювання.
Це також може бути спричинено жуванням жувальної гумки або почуттям хвилювання та тривоги.
Постійна гіперсалівація зазвичай спричинена хронічними захворюваннями, які впливають на контроль м’язів. Тобто при порушенні функціонування м’язів, можливе пошкодження функції ковтання, що своєю чергою і призводить до накопичення слини. Безпосередньо причиною цього може бути неправильний прикус, збільшення язика, параліч лицевого нерва, хвороба Паркінсона, інсульт. Відповідно саме лікування цих основних причин і є ключовим рішенням до позбавлення від гіперсалівації.
Характерні ознаки
Окрім характерних ознак гіперсалівації, що включають слинотечу, спльовування та надмірне ковтання. У пацієнта додатково спостерігатиметься:
- ураження шкіри навколо рота, в тому числі й інфекція;
- потріскані губи;
- неприємний запах з рота;
- зневоднення;
- порушення мови;
- порушення відчуття смаку.
Звісно, що дана проблема впливає на розвиток психологічних ускладнень, здатність їсти чи говорити.
Окрім того, постійне вдихання слини та потрапляння її в легені може призвести до аспіраційної пневмонії.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі виниклих симптомів та за необхідності додаткових методів обстеження, що дасть можливість визначити також основну причину гіперсалівації.
Відповідно від результатів обстеження залежатиме і подальше лікування. Так для тимчасових варіантів гіперсалівації можливо обмежитися домашнім лікуванням. Більш складна терапія знадобиться при хронічному надмірному слиновиділенні.
Карієс та інфекція ротової порожнини потребує звернення до стоматолога, який окрім відповідного лікування надасть рекомендації стосовно гігієни порожнини рота. Це включатиме регулярне чищення зубів, полоскання ротової порожнини, надмірне вживання води.
Також деякі ліки можуть допомогти зменшити вироблення слини.
Не є виключенням, коли можливі навіть ін’єкції ботулінічного токсину (ботоксу), якщо гіперсалівація постійна. Так препарат вводиться в одну або кілька слинних залоз, таким чином паралізуючи нервові закінчення в ділянці впливу та не дозволяючи залозам продукувати слину.
Одразу відмітимо, що ефект від процедури тимчасовий. Тому не є виключенням повторного проведення процедури.
Тяжкі випадки потребують більш радикальних методів у вигляді оперативного втручання. Так великі слинні залози або повністю видаляються або переміщаються в задню частину ротової порожнини, що дасть можливість легше її проковтнути.
Важливо пам’ятати, що це поширене явище і не варто соромитися звернутися до лікаря, щоб якнайскоріше позбутися проблеми.