Стоматит: основні симптоми ураження слизової рота

Стоматит – це патологічний стан запального характеру, що супроводжується ураженням слизової оболонки ротової порожнини. Захворювання проявляється болючими виразками, почервонінням, набряком та дискомфортом. Сама назва походить від грецького слова «stoma» – рот. 

Відзначимо, що це не одне конкретне захворювання, а ціла група станів, які мають подібні симптоми, але різні причини та механізми розвитку.

Стоматит може бути як самостійним проявом після локальної травми чи інфекції, так й симптомом системних хвороб – від алергії до аутоімунних порушень чи дефіциту вітамінів.

Лікарі виділяють кілька основних форм, які відрізняються за причинами та перебігом:

• Афтозний стоматит: найпоширеніший варіант, коли на слизовій з’являються круглі виразки (афти). Вони болючі, часто повторюються й можуть залишати після себе рубчики.

• Герпетичний стоматит: викликається вірусом простого герпесу. У роті з’являються дрібні пухирці, які швидко лопаються і перетворюються на виразки. Часто супроводжується підвищенням температури.

• Грибковий стоматит (молочниця): здебільшого виникає у дітей або у дорослих після тривалого прийому антибіотиків. Характерна біла сироподібна налітка на слизовій, яка легко знімається, залишаючи почервоніння.

• Травматичний стоматит: розвивається внаслідок механічного чи хімічного ушкодження слизової.

• Алергічний стоматит: має різні прояви – від почервоніння до множинних виразок – і пов’язаний із контактом з алергеном.

Найчастіше стоматит виникає через поєднання кількох чинників. Серед них:

1. Інфекційні агенти: у роті постійно живе велика кількість мікроорганізмів, але при зниженні імунітету або травмі слизової вони можуть викликати запалення. До цього призводять віруси (наприклад, вірус простого герпесу), бактерії та грибки роду Candida.

2. Механічні ушкодження: прикушування щоки, натирання від зубних протезів, брекетів чи навіть надто жорстка зубна щітка можуть стати поштовхом для запального процесу.

3. Алергічні реакції: у деяких людей стоматит розвивається через непереносимість харчових продуктів, ліків чи компонентів зубної пасти.

4. Порушення роботи імунної системи: організм може «атакувати» власні клітини слизової, сприймаючи їх за чужорідні. Таке явище характерне для аутоімунних захворювань.

5. Хронічні хвороби: захворювання шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, анемія та авітаміноз часто створюють сприятливий ґрунт для стоматиту.

6. Стрес та гормональні зміни: у дітей та підлітків стоматит іноді виникає на тлі стресу чи під час гормональних перебудов організму.

Основним симптомом є поява виразок, ерозій або нальоту на слизовій оболонці. Вони супроводжуються болем, що ускладнює прийом їжі, особливо кислої чи гострої. Інколи з’являється відчуття сухості та печіння у роті.

Додаткові прояви можуть включати:

• набряк ясен та внутрішньої поверхні щік;

• кровоточивість при чищенні зубів;

• неприємний запах з рота;

• підвищене слиновиділення;

• загальне нездужання, температуру (особливо у дітей).
 

При хронічному перебігу стоматит може повторюватися кілька разів на рік та бути пов’язаним зі зниженням імунітету.

Діагноз стоматиту у більшості випадків встановлюється під час огляду стоматолога. Лікар оцінює характер уражень, їхню локалізацію та перебіг захворювання. Важливо визначити, чи є стоматит самостійним проявом, чи він пов’язаний з іншими проблемами організму. Якщо виразки з’являються часто або не загоюються тривалий час, лікар може порадити додаткові обстеження. Це може бути аналіз крові для виявлення анемії чи дефіциту вітамінів, біохімічні показники для оцінки обміну речовин, а також мазок із поверхні ураженої ділянки, щоб визначити природу інфекції. У разі підозри на системні захворювання пацієнта можуть скерувати до терапевта, гастроентеролога або імунолога.

Терапія стоматиту залежить від його причини та проявів. Основним завданням є зменшення болю та запалення, щоб людина могла нормально харчуватися й говорити. Для цього застосовуються місцеві засоби, які знімають неприємні відчуття та сприяють загоєнню слизової. Якщо стоматит має інфекційний характер, призначаються препарати, що діють безпосередньо на збудника – противірусні, протигрибкові або антибактеріальні. При алергічній природі захворювання важливо знайти й виключити контакт із подразником, а за наявності дефіцитів – відкоригувати харчування та при потребі додати вітамінні комплекси. У будь-якому випадку лікування поєднується з ретельною гігієною ротової порожнини та униканням травмуючої їжі.

Запобігти стоматиту можна, якщо регулярно доглядати за ротовою порожниною, підтримувати загальний стан здоров’я та зміцнювати імунітет. Важливу роль відіграє правильний вибір засобів гігієни. До прикладу щітка не повинна травмувати слизову, а зубні пасти варто підбирати так, щоб вони не викликали алергічних реакцій. Значення має й харчування – раціон повинен бути збалансованим і містити достатню кількість вітамінів та мікроелементів. Відмова від куріння, зменшення вживання алкоголю, контроль стресу та своєчасне лікування стоматологічних та загальних хвороб також допомагають знизити ризик повторних епізодів.