Гранульома: причини утворення кісти зуба
Гранульома являє собою захворювання кореня зуба, якому передує найчастіше запальний процес (періодонтит). Відповідно при відсутності лікування запалення спостерігається розростання тканин навколо верхівки кореня зуба - кіста. Небезпека кісти полягає в тому, що тривалий час вона може не турбувати та не проявлятися й при появі раптового різкого болю зуб вже знаходиться у небезпеці. Тому розберемо детальніше, які початкові симптоми гранульоми та як запобігти розвитку патологічного процесу.
Кіста зуба або гранульома - це патологічний процес, який характеризується запальним утворенням округлої форми з чіткими контурами. Локалізація зосереджується на кінчику зубного кореня з заповненням рідким вмістом.
Збільшення гранульоми в обсязі спостерігається шляхом “роздування”, тобто розмноження всередині патогенних мікроорганізмів та продуктів розпаду. Як наслідок відбувається негативний вплив на здорові тканини.
Які причини можуть спровокувати розвиток гранульоми?
- Наявність в анамнезі захворювань ЛОР-органів, що як наслідок може спричини потрапляння інфекції в канал зуба.
- Пародонтит.
- Періодонтит (запалення тканин навколо зуба).
- Пульпіт (запалення пульпи зуба).
- Розлом кореня зуба.
- Механічні пошкодження окремих зубів.
- Ускладнення карієсу.
- Неправильно встановлені пломби або коронки.
Симптоми
Тривалий час захворювання може протікати безсимптомно, тобто бути так званою бомбою уповільненої дії. Можливий розвиток неспецифічних симптомів, які дуже часто ігноруються пацієнтом.
Зовнішньо гранульома стає помітною при досягненні розмірів 3-8 мм, при збільшенні до 1 см утворення вже стає повноцінною кістою. У хворого надалі виникають наступні скарги:
- Біль розпираючого характеру.
- Потемніння ураженого зуба.
- Ясна у ділянці локалізації гранульоми стають гіперемованими та набряклими.
- Зуб стає дещо рухомим.
- Порушується загальне самопочуття, виникає головний біль та підвищення температури тіла.
При відсутності вчасного лікування кісти зуба патологічний процес набуває гнійного характеру з наступним можливим розвитком гаймориту хронічного характеру, запалення лімфатичних вузлів, флегмони.
Кістка стоншується, що значно підвищує ризики розвитку переломів щелепи.
Діагностика та лікування
Встановити діагноз можливо шляхом проведення рентгенографії або КТ. Також попередньо лікар проводить огляд ротової порожнини зі збиранням анамнезу та аналізом клінічної картини.
Лікування кісти полягає у застосуванні двох методів в залежності від стадії розвитку патологічного процесу.
Так коли кіста сягає невеликих розмірів доцільним буде проведення терапевтичного методу лікування, який полягає у розсвердлюванні зуба та прочищення кореневого каналу. Під дією спеціально введених речовин руйнується оболонка кісти, а її порожнина заповнюється спеціальною пастою, після - зуб пломбується. Надалі упродовж пів року необхідно проходити рентгенографію, з метою відстежування росту кісти. При його відсутності лікування було успішним.
Хірургічний метод лікування є найбільш розповсюджуваним та полягає у видаленні гранульоми та пошкодженої ділянки зубного кореня.
Повне видалення зуба з гранульомою відбувається при запущеній формі захворювання, коли корінь зуба неможливо вберегти.
З метою запобігання розвитку гранульоми та переродження її в кісту важливо дотримуватися регулярної гігієни ротової порожнини та проходити профілактичні огляди у стоматолога.