Міофасціальний больовий синдром: основні причини появи болю в м’язах
Біль в м’язах є досить поширеним станом, що може виникати насамперед на тлі малорухомого способу життя. Детальніше розберемо саме про перебіг міофасціального больового синдрому. Що це за стан та які його симптоми?
Міофасціальний больовий синдром - це патологічний стан, хронічного характеру, що супроводжується постійними больовими відчуттями з ураженням опорно-рухового апарату. Патологія виникає внаслідок запалення м’язів і фасцій (тонкої сполучної тканини, що оточує м’язи).
Тобто якщо нормою вважається періодичний м’язовий біль, то при вищевказаному стані він не зникає. Хворого турбуватиме поява так званих тригерних точок, це ті ділянки які є особливо чутливими та зосереджуються вони в фасціях. Спеціалісти відзначають, що фактичне місце травми або розтягнення спонукає до розвитку тригерної точки, яка, своєю чергою, викликає біль в інших областях. Цей стан відомий як перенесений біль.
Часто можлива плутанина та сприймання відомої фіброміалгії та міофасціального больового синдрому як однієї патології. Однак якщо фіброміалгія є розладом поширеного м'язового болю з можливою появою по всьому тілу. Тому при міофасціальному люди відчувають локалізований біль у регіональних групах м’язів, таких як поперек, шия чи щелепа.
Характерні ознаки
- Больові відчуття, що виникають глибоко в м’язах (локалізовано) та посилюється при їх напруженні.
- Поява уражених вузлів у м'язах, які при натисканні викликають інтенсивний локалізований біль.
- Порушення сну.
- Обмеження рухів.
Основні причини
Більшість випадків захворювання виникає внаслідок надмірного фізичного навантаження на м’язи, травмування або психологічного стресу.
Також причиною появи тригерних точок можуть бути тривалі повторювальні дії внаслідок специфіки роботи. Відповідно при врахуванні цих факторів та ряду інших тригерів, з їх поєднанням може і спричинитися міофасціальний больовий синдром.
До прикладу це можливий додатковий вплив:
- дефіциту сну;
- неправильної постави;
- тривалого сидіння в незручних позах;
- неправильного харчування;
- малорухомого способу життя;
- будь-яких травм опорно-рухового апарату;
- гормональних змін (менопауза);
- ожиріння;
- шкідливих звичок.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду (пальпація та знаходження тригерних точок). Сьогодні не існує специфічних тестів, які б могли діагностувати міофасціальний больовий синдром. Також як і немає видимих ознак, таких як почервоніння, набряк або підвищення місцевої температури.
Лікар може додатково запропонувати обстеження аби виключити інші захворювання.
Щодо лікування, то міофасціальний больовий синдром вимагає комплексного підходу. Тобто поєднання медикаментозної терапії у вигляді призначення нестероїдних протизапальних, анальгетиків, м’язових релаксантів, протисудомних наряду з ін’єкціями ботоксу, ультразвукової терапії, сухою пункцією.
Додатковим варіантом лікування є спеціальні види масажу з метою розслаблення тригерних точок, акупунктура.
Враховуючи, що міофасціальний больовий синдром може вплинути на якість життя, важливо не зволікати зі зверненням до лікаря при появі перших симптомів. Адже лікування часто є більш успішним, якщо розпочати його до того, як сформуються тригерні точки.