Застосування оксигенотерапії при хронічному обструктивному захворюванню легень

Під хронічною обструктивною хворобою легенів мається на увазі дві патології: хронічний бронхіт та емфізема. Розберемо, чим викликається дане захворювання, та яка необхідність у застосуванні кисневого балона.

Хронічне обструктивне захворювання легень– це патологія повільно прогресуючого характеру, яка характеризується ураженням бронхів та порушенням дихальної функції. Захворювання має хронічний характер, тобто повністю вилікувати неможливо, але можна полегшити перебіг симптомів та знизити прогресування. Найчастіше виникає у пацієнтів старше 40 років, особливо у тих хто має шкідливі звички (куріння).

Класифікація

ХОЗЛ має чотири стадії протікання, тяжкість яких залежить від обсягу форсованого видиху за секунду (в нормі 75-80%).

По симптоматиці розрізняють два види ХОЗЛ:

• бронхолітична форма: проявляється кашлемякий триває протягом декількох місяців. З'являються гнійні запальні процеси в бронхах, які проявляються у вигляді набряків та синюшності шкірних покривів. Висока ймовірність летального результату;
• емфізематозна форма: характерна поява задишки з утрудненим видихом. Шкіра набуває рожево-сірий колір, а грудна клітка має бочкоподібну форму

Причини

• куріння, один з головних факторів (в тому числі й пасивне);
• робоча діяльність, а саме середовище з постійним вдиханням пилу кадмію та кремнію;
• несприятливе екологічне середовище.

Симптоми

Запальний процес уражає всі структури дихальної системи, від бронхів до судин.

• задишка, яка спочатку з'являється після фізичних навантажень, а надалі й в стані спокою;
• кашель, який триває більш як два місяці;
• виділення мокротиння при кашлі.

Також варто відзначити, що при захворюванні хворий починають втрачати вагу, шкіра набуває синюшного кольору, з'являються набряки на нижніх кінцівках.

Для ХОЗЛ характерний поступовий розвиток, отже, від початку симптомів до важкої стадії захворювання може пройти від 20 до 30 років.

Діагностика

Лікар збирає анамнез, вивчаючи розвиток клінічної картини та проводячи фізикальний огляд пацієнта.
Основними методами діагностиками є:

• лабораторні аналізи крові (для визначення газового складу);
• спірометрія (дослідження об'ємних та швидкісних показників дихання);
• рентгенографія;
• цитологічне дослідження мокротиння;
• КТ;
• бронхоскопія;
• ЕКГ.

Лікування

Успішність лікування полягає у відмові від куріння, в тому числі й пасивного.

Медикаментозна терапія складається з призначення бронхолітиків, глюкокортикостероїдів, муколітиків (відхаркувальні), антибіотиків.

Хірургічний метод лікування застосовується вкрай рідко. У разі утворення в легенях порожнин (булл) великих розмірів, які заповнені повітрям або мокротою – проводиться їх видалення, для поліпшення стану хворого.
 
При зменшенні запального процесу показана фізіотерапія: масаж, УФО, УВЧ, дихальна гімнастика.

При важкій формі протікання захворювання хороший ефект надає киснева терапія, особливо при загостренні, насичуючи кров киснем та нормалізуючи рівень pH.  Для проведення оксигенотерапії використовуються концентратори кисню, які дають можливість хворим вдихати збагачене киснем повітря тривалий час.  Ці процедури актуальні для застосування в домашніх умовах.  У наш час існує різновид кисню в невеликих балонах, переносних системах рідкого кисню або концентраторів кисню на батарейках, які дають можливість вільно пересуватися та займатися своїми буденними справами.

З метою профілактики, дотримуйтесь здорового способу життя, очищуйте повітря в приміщенні, уникайте контакту з хімічними речовинами.  Особливо важливо своєчасно звернутися до лікаря, при виникненні перших симптомів ХОЗЛ.

Автор: Наталія Холявицька