Розлади настрою: основні симптоми та методи лікування
Зміна настрою в період наближення осені є досить поширеним явищем. І це нормально, коли він змінюється залежно від ситуації. Однак для діагностики розладу настрою симптоми повинні бути присутніми протягом кількох тижнів або довше. Розлади настрою можуть спричинити зміни у поведінці та вплинути на здатність виконувати рутинні дії, такі як робота чи навчання.
Тому як запідозрити саме розлад настрою та що може слугувати причиною? З’ясуємо далі.
Афективні розлади - це групи психічних розладів, при якому людина відчуває тривалі періоди надзвичайного щастя, надзвичайного смутку або обох. Афективні розлади також ще називають розладами настрою.
До їх групи відносять депресію та біполярний розлад, а безпосередньо прояви варіюватимуться від легких до тяжких.
Нагадаємо, що депресія це патологія, яка характеризується появою постійного почуття безнадійності й смутку. Епізоди депресії можуть тривати від кількох днів до навіть тижнів. Не є виключенням, коли депресія виникає на тлі іншого основного захворювання. До прикладу це може бути цукровий діабет, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз.
Біполярний розлад являє собою психічний розлад, при якому людина відчуває зміни в настрої. Тобто виникають епізоди депресії разом з періодами манії або гіпоманії.
Характерні ознаки
Для кожного випадку характерний свій «варіант» розвитку симптомів. Однак до загальних ознак можна віднести наступні стани:
- Для депресії характерним є дратівливість, тривалий смуток, відсутність енергії, порушення концентрації, суїцидальні думки, втрата інтересу до буденної діяльності.
- Під час епізодів манії хворий відчуватиме агресію, дратівливість, імпульсивність, підвищену самооцінку, зменшену потребу у сні.
Основні причини афективних розладів
Достеменно невідомо, що саме є причиною афективних розладів.
Спеціалісти пов’язують дане порушення з рядом факторів. Насамперед це порушення роботи нейромедіаторів мозку, а точніше порушення їх балансу або неправильна передача сигналів.
Також пусковим механізмом може слугувати травматична подія в житті людини, зловживання алкоголем та наркотичними препаратами.
Не є виключенням впливу спадкового фактора, коли хтось з родини має/мав один із вищевказаних розладів. Однак це не гарантує, що у людини розвинеться афективний розлад лише тому, що він є у члена сім’ї. Це просто підвищує ризики!
Діагностика та тактика лікування
Специфічних тестів для встановлення діагнозу не існує. Тому медичний представник (психіатр) проведе психіатричну експертизу та визначить симптоми пацієнта. Також додатково проводитимуться специфічні тести для встановлення основного захворювання.
Існує два основних способи лікування афективного розладу, а саме медикаментозна терапія (антидепресанти, стабілізатори настрою, антипсихотики) та психотерапія, спрямована на те, щоб допомогти визначити та змінити нездорові емоції, думки та поведінку. Зазвичай лікування включає поєднання обох методів.
На додаток до терапії та ліків, певні методи можуть бути використані для лікування деяких типів депресії. До прикладу це може бути призначення вітаміну D та світло терапія.
Не варто забувати про зміни у способі життя, які доповнять успішність лікування. Пацієнтові рекомендована дієта, дотримання своєрідного графіка та регулярна фізична активність.
Відмітимо, що при належному та тривалому лікуванні перспективи одужання афективного розладу є хорошими.