Сонний параліч: основні симптоми розладу сну

З давніх-давен люди були в пошуках пояснення появи такого стану як сонний параліч. Його зображували як нічного демона. Однак сьогодні відомо, що в більшості випадків сонний параліч є просто ознакою того, що тіло не проходить плавно через стадії сну.

Сонний параліч — це стан, що характеризується тимчасовою втратою м’язової функції під час сну.
 

У більшості випадків сонний параліч виникає у момент коли людина засинає або незабаром після цього. Також можлива його поява під час процесу прокидання. Тобто воно виникає, коли людина проходить між стадіями неспання і сну.
 

За статистичними даними вперше цей стан відчувається у віці від 14 до 17 років та виникає разом з іншим розладом сну, відомим як нарколепсія. Нарколепсія являє собою непереборну потребу спати, викликана проблемою зі здатністю мозку регулювати сон.
 

Одразу відмітимо, що сонний параліч не становить загрозу для життя, однак може спричиняти тривогу у людини.

 

Коли це відбувається, якщо людина прокидається, це називається гіпнопомпічним паралічем сну. Коли під час сну - гіпнагогічним паралічем сну.

Якщо є епізоди сонного паралічу незалежно від інших умов, це називається ізольованим сонним паралічем. У випадку їх появі з часто вираженим дистресом діагностується рецидивуючий ізольований параліч сну.

Основним характерним проявом порушення є нездатність рухатися або говорити від декількох секунд до хвилин. Також під час епізоду сонного паралічу людина усвідомлює своє оточення, але вона все ще може рухати очима і дихати. Багато людей ще чують або бачать речі, яких не існує (галюцинації), що робить епізоди ще більш страшними.

Додатково пацієнт може відчувати різні за характером відчуття. Наприклад, присутність стороннього в кімнаті, відчуття ніби щось штовхає вниз страх. Також можлива поява утрудненого дихання, пітливості, параної, головного та м'язового болю, відчуття смерті.
 

Епізоди зазвичай закінчуються самі по собі або коли інша особа торкається або рухає людину з паралічем.

Не є виключенням, що деталі виниклого епізоду навіть не запам'ятовуються.

Кожен може стикнутися з сонним паралічем, як діти, так і дорослі. Однак підвищені ризики все-таки має наступна категорія осіб, що мають в анамнезі:

Для діагностики сонного паралічу не потрібні діагностичні тести. Лікар буде орієнтуватися на режим сну пацієнта, анамнез захворювань, а також даних записаних самим пацієнтом, так званий щоденник сну. Тобто пацієнт документує свій досвід під час епізодів сонного паралічу. Лікар може призначити дослідження сну, яке називається полісомнографія. Відмітимо, що одним зі способів відрізнити сонний параліч від нарколепсії є те, що напади сонного паралічу частіше виникають після пробудження, тоді як напади нарколепсії частіше виникають під час засинання.
 

Симптоми сонного паралічу зазвичай зникають протягом кількох хвилин і не спричиняють жодних тривалих фізичних наслідків чи травм. Однак як зазначалося все ж дані епізоди можуть бути тривожними.

Також лікування потребують і випадки порушення наряду з розвитком нарколепсії. Це особливо важливо, якщо симптоми заважають роботі та загалом якості життю.

З цією метою лікарем буде призначена медикаментозна терапія у вигляді стимуляторів та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну, що допомагають контролювати симптоми, пов’язані з нарколепсією.

Додатково полегшити випадки сонного паралічу може дотримання гігієни сну. Насамперед шляхом дотримання правильного розпорядку сну, уникання високої температури у спальні та ін.

Також не варто забувати про знаходження часу на відпочинок, уникання стресу, контроль впливу лікарських препаратів які приймає пацієнт у разі наявних захворювань.

Відповідно якщо виниклий стан викликає дискомфорт та порушення сну не варто баритися зі зверненням до лікаря.