Психологічний закреп: як стрес впливає на функціонування кишківника?
Нервова та травна системи знаходяться в постійному зв'язку. Це необхідно для забезпечення функціонування організму, насамперед процесу травлення. Однак іноді це може призвести й до небажаних станів, наприклад психологічний запор.
Негативні думки та стрес можуть вплинути на роботу шлунка та кишківника, так і навпаки порушення зі сторони ШКТ можуть викликати психологічний розлад. Тобто формується замкнуте коло, розірвати яке інколи самостійно неможливо.
Механізм розвитку
Коли людина відчуває стрес або тривогу мозок виділяє гормони, такі як серотонін, адреналін та кортизол. Це своєю чергою підвищує кількість серотоніну в кишківнику й викликає спазми шлунка.
Якщо ці спазми відбуваються по всій товстій кишці, може виникнути діарея. При їх розвитку в одній ділянці товстої кишки - травлення може призупинитися та викликати запор.
Відмітимо, що якщо стрес тривалий, такі симптоми, як біль у шлунку та запор, можуть стати хронічними. Також це запускає механізм інших ускладнень, наприклад запалення ШКТ.
Окрім того, багато інших факторів можуть викликати запор. Поширеними причинами є зневоднення, недостатня фізична активність та неправильне харчування.
Симптоми запору
Запор означає, що людина має труднощі з випорожненням або не дуже часто випорожнюється. Симптоми запору відрізняються в різних людей і можуть включати:
- менш як трьох випорожнень на тиждень;
- сухий, твердий або грудкуватий стілець;
- випорожнення, які важко або болісно проходять;
- відчуття неможливості спорожнити кишківник.
Які захворювання ШКТ може спричинити стрес?
Певні стани, що викликають запор, можуть погіршитися через стрес. До них належать:
- синдром роздратованого кишківника (СРК);
- дисбактеріоз;
- запальне захворювання кишківника (хвороба Крона та виразковий коліт).
Харчування, стрес та закреп
Нам відомий поширений принцип боротьби зі стресом, а саме його заїдання. Відповідно стрес та неправильне харчування іноді йдуть пліч-о-пліч. Якщо людина відчуває запор, пов’язаний зі стресом, це може погіршити ситуацію.
Які дії будуть доцільними у такій ситуації? Насамперед пацієнтові варто спробувати відмовитися від “заспокійливих” продуктів, завести харчовий щоденний, аби відстежувати які саме продукти впливають на появу запору і які події передували цьому.
Переважно до цього переліку продуктів належить гостра, смажена та жирна їда, інколи навіть насичені клітковиною продукти, оскільки у певної категорії людей вони тільки посилюють закреп через важче засвоєння.
Тактика
Варто розуміти, що розвиток хронічного закрепу та стресу потребує усунення обох проблем. Алкоголь, сигарети та продукти з високим вмістом цукру та жиру можуть збільшити ризик запору та стресу. Уникнення або їх обмеження може покращити обидва симптоми.
Якщо ж випадки закрепу є поодинокими лікар може порекомендувати безрецептурні проносні.
Як зазначалося вище харчування є також ваговою складовою у боротьбі з виниклим порушенням - запором. Боротьба зі стресом базується на проведенні медитацій, фізичних вправ, а також роботі з психотерапевтом та когнітивно поведінкової терапії.
Пам'ятайте, що організм є злагодженим механізмом, тому не варто ігнорувати тривожні сигнали які він посилає. Якщо закрепи починають турбувати Вас часто, зверніться насамперед до лікаря, а не в аптеки в пошуках чергового проносного засобу. Саме лікар допоможе встановити причину порушення та призначити відповідне лікування.