Еритрофобія: основні причини сильного страху почервоніти

Блашинг синдром або еритрофобія являє собою значуще соціальне значення, оскільки внаслідок свого прояву відбувається суттєвий вплив на якість життя пацієнта.

Еритрофобія - це порушення, що являє собою появу страху почервоніти. Тобто люди з еритрофобією відчувають сильну тривогу та інші психологічні симптоми через акт або думку про почервоніння.
 

Фобія як нам відомо належить до різновиду тривожного розладу, при якому людина відчуває надзвичайний страх або занепокоєння щодо певної ситуації або об'єкта. Елементів або ситуацій, яких побоюються може бути безліч.

У випадку еритрофобії “страшним” елементом є почервоніння або ситуація з його появою в певний час. У результаті людина може уникати зустрічей з іншими або тих ситуацій, у яких на їхню думку вони можуть почервоніти.
 

Відмітимо, що при еритрофобії пацієнти занадто зосереджуються на тому червоніє їхнє обличчя чи ні, в тому числі вони можуть думати, що “розчервонілися” навіть якщо це не так.

Типовою локалізацією порушення є почервоніння на щоках та лобі, з можливим поширенням на вуха, шию, верхню частину грудей.

Механізм розвитку еритрофобії полягає в посиленні кровотоку під шкірним покривом, що викликає почервоніння. При цьому достеменно невідомо, чому саме певні ситуації у соціумі можуть викликати таку реакцію.

У більшості випадків розвиток еритрофобії пов'язаний з соціальною тривожністю. Оскільки у таких випадках люди, як правило, соромляться або легко відчувають стрес у соціальних ситуаціях та відповідно частіше червоніють.
 

Також еритрофобія може розвинутися через травматичний досвід, або через нетравматичний зв’язок. 

Додатково відбуваються зміни у поведінці. Так людина з еритрофобією буде турбуватися соціальне положення, а саме про можливу негативну думку в оточуючих при їх почервонінні. Також відбувається акцентування на своїх діях при соціальних взаємодіях.

Насамперед якщо у виниклій фобії немає основних захворювань, лікар може використати певні критерії, щоб поставити офіційний діагноз. Наприклад, враховується вплив страху на якість життя, його тривалість сягає понад пів року, поява паніки та ін. 

Боротися з проблемою можливо декількома способами, від психотерапії, медикаментозних препаратів до оперативного втручання.

Кожен випадок є індивідуальним, тому і метод терапії буде обиратися в залежності від ситуації.

Враховуючи, що блашинг синдром відносять до тривожного розладу лікування буде відповідним з проведенням екзпозиційної або когнітивно-поведінкової терапії, що дасть можливість встановити причину почервоніння (страх) та методи боротьби з нею. Можлива навіть медитація, що дає можливість зосереджувати свою увагу на поточному моменті, не реагуючи та не передбачаючи результатів.

Специфічних ліків для лікування еритрофобії не існує. Тому лікарем можливе призначення певних видів антидепресантів, які використовуються при лікуванні тривожних розладів.

Фізичні симптоми типу прискореного серцебиття, лікуються за допомогою бета-блокаторів. 

Оперативне втручання проводиться лише у виключних випадках, при відсутності результату від консервативних методів. Хірургічний метод лікування полягатиме у проведенні ендоскопічної торакальної симпатектомії - перерізання симпатичних нервів, які регулюють потовиділення та почервоніння.

Незалежно від того, який метод буде обрано для лікування, головне набратися терпіння та звісно ж звернутися по допомогу до спеціаліста.