Як розпізнати дитяче переохолодження?

Переохолодження - це стан, при якому температура тіла знижується нижче норми та органи втрачають здатність працювати у фізіологічному режимі. У дітей цей процес відбувається швидше, ніж у дорослих, оскільки механізми терморегуляції ще недостатньо зрілі, а площа поверхні тіла відносно більша. Малюки втрачають тепло інтенсивніше й легше, особливо при вітрі, вологості або тривалому перебуванні на холоді.

Основні причини 

Переохолодження може виникнути навіть за порівняно невеликого морозу, якщо дитина намокла, довго перебувала без руху або була одягнена не по погоді. Додатковим чинником є втома, недостатнє харчування або виснажливі інфекції, що посилюють втрату тепла. Вітер та волога одяг або взуття пришвидшують охолодження у декілька разів - це особливо актуально взимку, коли діти активно гуляють на вулиці, але мають звичку знімати рукавиці чи шапку.

Першими ознаками стає озноб, блідість шкіри, холодні кінцівки та скутість рухів. Дитина стає менш активною, перестає бігати та хоче сидіти чи стояти на одному місці. Якщо охолодження продовжується, виникає сонливість, загальмованість або навпаки - дратівливість. Температура тіла поступово знижується. 
 

У важчих випадках приєднуються порушення координації, мовлення та свідомості, що є ознаками небезпечного ступеня переохолодження.

Найбільшу загрозу становлять спазм судин, порушення кровообігу та серцевого ритму. Зниження температури може призвести до пригнічення роботи нервової системи та життєво важливих центрів у мозку. Для дітей це ще й ризик обмороження кінцівок, вух або носа, особливо при повторному впливі холоду.

При перших ознаках переохолодження дитину слід перенести у тепле приміщення, зняти мокрий одяг, укрити та дати теплі напої. Не слід застосовувати агресивний фізичний нагрів - гарячі ванни або обігрівачі, оскільки це може спричинити різкий вазодилатаційний ефект та погіршити стан. Важливо підтримувати повернення тепла поступово та контрольовано.
 

Профілактика включає правильний підбір зимового одягу, врахування віку та активності дитини, використання шарової системи, захист від вітру і вологи та регулярні перерви під час перебування на холоді. Батькам слід враховувати, що діти часто не відчувають або не озвучують дискомфорт у ранніх стадіях.

У воєнних умовах, коли частина сімей вимушена перебувати у холодних укриттях, на відкритому повітрі чи у приміщеннях з обмеженим обігрівом, ризик переохолодження серед дітей зріс. Це робить тему своєчасною й потребує уваги до базових правил термозахисту.