Хропіння у дітей: коли воно може бути ознакою апное сну

Хропіння у дитини під час сну може здаватися нешкідливою особливістю, особливо якщо воно виникає лише під час застуди. Проте регулярне або гучне хропіння іноді свідчить про утруднене проходження повітря через верхні дихальні шляхи.

У деяких випадках причиною може бути збільшення аденоїдів або мигдаликів, алергічний риніт, особливості будови носоглотки чи інші ЛОР-захворювання. Тому важливо розрізняти тимчасове хропіння та симптоми, які потребують обстеження.

Під час сну м'язи верхніх дихальних шляхів розслабляються. Якщо повітря проходить через звужені ділянки, тканини починають вібрувати, що і створює характерний звук хропіння.

У дітей однією з найпоширеніших причин є збільшення глоткового мигдалика - аденоїдів. Збільшені піднебінні мигдалики також можуть звужувати дихальні шляхи.

Хропіння може посилюватися під час застуди, коли слизова оболонка носа набрякає та дитині стає складніше дихати через ніс.

Серед інших можливих причин є алергічний риніт, хронічна закладеність носа, анатомічні особливості носоглотки, надлишкова маса тіла та деякі неврологічні або м'язові порушення.

Якщо дитина почала хропіти одночасно з нежитем й після одужання хропіння зникає, найчастіше це пов'язано з тимчасовим набряком слизової оболонки.

У такій ситуації важливо стежити за носовим диханням й загальним станом дитини.

Проте якщо навіть після одужання дитина продовжує регулярно хропіти, необхідно звернутися до педіатра або отоларинголога.

Особливу увагу потрібно звернути на ситуації, коли хропіння супроводжується паузами в диханні.

Обструктивне апное сну - це стан, за якого під час сну дихальні шляхи періодично перекриваються, через що дихання тимчасово припиняється або значно утруднюється.

Батьки можуть помітити, що дитина:

• робить паузи в диханні;

• раптово хапає повітря або схлипує уві сні;

• спить із відкритим ротом;

• часто змінює положення тіла;

• сильно потіє вночі;

• спить неспокійно.

Такі симптоми потребують обстеження.

Порушення нормального дихання під час сну може впливати на якість відпочинку.

Вранці дитина може виглядати втомленою, бути сонливою або, навпаки, надмірно активною та дратівливою. Можуть виникати труднощі з концентрацією уваги, навчанням або поведінкою.

При тривалих порушеннях сну також можуть виникати проблеми з фізичним розвитком та загальним самопочуттям.

Саме тому регулярне хропіння не варто вважати лише неприємною звичкою.

Насамперед батькам потрібно звернути увагу на те, як саме дитина хропе. Корисно зафіксувати на телефоні короткий відеозапис сну, особливо якщо помітні паузи в диханні або незвичні рухи грудної клітки. Такий запис може допомогти лікарю під час оцінки симптомів. Якщо у дитини є закладеність носа, важливо лікувати її причину. При алергічному риніті необхідно контролювати контакт з алергенами та виконувати рекомендації лікаря.

Не слід самостійно давати дитині снодійні або заспокійливі препарати, а також використовувати судинозвужувальні краплі довше рекомендованого терміну.

Надалі дитину може оглянути педіатр, сімейний лікар або дитячий отоларинголог. Лікар оцінює стан носа, носоглотки та мигдаликів, уточнює характер хропіння та супутні симптоми. За необхідності можуть проводитися ендоскопічний огляд носоглотки, дослідження сну - полісомнографія та інші обстеження. Якщо причиною проблеми є значне збільшення аденоїдів або мигдаликів, лікар визначає подальшу тактику лікування.

Сьогодні сучасна ЛОР-діагностика дозволяє детально оцінити стан носової порожнини та носоглотки у дітей. Отоскопи, риноскопи та інше обладнання допомагають лікарям виявляти збільшення аденоїдів, патологічні зміни слизової оболонки та інші причини утрудненого дихання.

В медичному маркеті ITMED представлений широкий асортимент обладнання для оснащення дитячих та отоларингологічних кабінетів, діагностичних центрів і багатопрофільних медичних закладів.

Не кожній дитині, яка хропе, потрібне хірургічне лікування.

Якщо збільшені аденоїди або мигдалики не спричиняють значних порушень дихання, лікар може рекомендувати спостереження або консервативне лікування.

Оперативне втручання розглядають у випадках, коли є чіткі показання, зокрема значне порушення носового дихання або обструктивне апное сну.

Якщо дитина під час сну має тривалі паузи в диханні, прокидається з вираженим утрудненням дихання, синіє навколо губ або виникає інше гостре порушення дихання, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу.

Якщо дитина хропе лише під час застуди, після одужання симптом зазвичай зникає. Але регулярне, гучне хропіння, особливо з паузами в диханні, диханням через рот або неспокійним сном, потребує консультації лікаря.

Своєчасне обстеження допомагає визначити причину хропіння та, за необхідності, запобігти порушенням сну, які можуть впливати на поведінку, навчання та загальне здоров'я дитини.