Аденоїдит: основні симптоми запалення аденоїдів

Аденоїди поряд з мигдаликами допомагають нашому організмові боротися з інфекцією. Це так звана перша лінія захисту. Аденоїди такі собі утворення з лімфатичної тканини, що розташовуються в глотці позаду носа. У випадку запалення аденоїдів діагностують захворювання під назвою «аденоїдит». Саме дане порушення ми розберемо далі.

Аденоїдит - це запальний процес інфекційного ґенезу, що супроводжується ураженням аденоїдів. Відповідно у випадку запалення аденоїдів, вони не можуть вже виконувати належно свою захисну функцію. 

За статистичними даними діти більш схильні до аденоїдиту, оскільки аденоїди в дитинстві поступово зменшуються. Як правило в підлітковому віці вони зникають, оскільки до цього часу організм формує інші методи боротьби з мікробами та інфекцією.

Як зазначалося вище в основі розвитку аденоїдиту покладена бактеріальна інфекція (наприклад, стрептококова) або вплив вірусу (наприклад, риновірус, аденовірус).
 

Певні фактори ризику можуть зробити людину більш сприйнятливою до захворювання. До цих тригерів можна віднести розвиток інфекційного процесу в мигдаликах, часті випадки інфекцій в горлі чи голові та відповідно контактування з патогенними збудниками, що передаються повітряно-крапельним шляхом, ларингофарингеальний рефлюкс (шлункова кислота повертається по стравоходу в горло), алергія.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду лікарем отоларингологом з наступним ретельним збором даних анамнезу. Додаткові діагностичні тести включатимуть призначення лабораторних досліджень крові, взяття мазків з горла для визначення типу збудника, рентгенографію та ендоскопію. 
 

Тактика лікування при аденоїдиті включатиме призначення антибіотиків (якщо збудником є бактерія). Спричинення інфекції вірусом потребуватиме план специфічного лікування, що відповідатиме конкретному вірусу. Однак переважно даний тип захворювання проходить самостійно упродовж тижня.

Якщо аденоїдит спричинений іншим основним захворюванням,  дії лікаря будуть направлені на усунення саме першопричини. До прикладу при алергії, що викликає аденоїдит можливе призначення антигістамінних препаратів, оральних стероїдів, назальних спреїв. Лікування кислотного рефлексу полягатиме в зміні раціону та прийманні відповідних ліків.

Також можливим варіантом лікування є оперативне втручання – аденоїдектомія. Показаннями до хірургічного методу розв’язання проблеми є відсутність результату від проведеної антибактеріальної терапії, часті рецидиви інфекції, порушення дихання та ковтання, наявність в анамнезі основного захворювання (наприклад, пухлина горла).

Загалом шанси на успішне лікування аденоїдиту досить високі. А от несвоєчасне лікування може загрожувати рядом ускладнень, серед яких поширення патологічного процесу на середнє вухо з наступним порушенням слуху, синусит, інфекція грудної клітки.

Зменшити ризики запалення можливо. Головне дотримуватися здорового способу життя. Досить прості правила є важливими у профілактиці багатьох захворювань, аденоїдиту в тому числі. Це всім нам відоме правильне харчування, вживання достатнього об’єму води, повноцінний сон, дотримання правил гігієни.