Гайморит: основні симптоми та методи лікування
Гайморит - це патологічний стан, що характеризується розвитком запального процесу в верхньощелепній (гайморової) пазусі носової порожнини. Верхньощелепні пазухи локалізуються по обидва боки носа та займають майже всю ділянку кістки верхньої щелепи.
Захворювання є актуальним як серед дітей, так і дорослих. Та найчастіше пов'язується саме з настанням холодної пори року.
Механізм розвитку захворювання полягає в потраплянні та розмноженні патогенних мікроорганізмів в пазусі. Надалі з розвитком набряку та відповідно перекриття отвору, що сполучає безпосередньо носову порожнину та гайморову пазуху. Як наслідок це спричиняє неможливість виходу слизу, який згодом накопичується стаючи чудовим середовищем для розмноження бактерій з можливим початком гнійного процесу.
Небезпека гаймориту полягає в розташуванні гайморових пазух, а саме близька відстань з очним апаратом та мозком. Відповідно при відсутності вчасного лікування та тяжкому перебігу захворювання запальний процес може перейти на ці органи.
Які фактори впливають на розвиток гаймориту?
- Розвиток інфекційного процесу в верхніх дихальних шляхах.
- Алергічна реакція.
- Викривлення носової перетинки.
- Поліпи в носовій порожнині.
- Переохолодження організму.
- Патологічний процес зі сторони зубного ряду (наприклад, карієс).
Основні прояви захворювання
Відмітимо, що захворювання може протікати в гострій та хронічній формах.
До типових проявів гаймориту в гострій формі належить:
- Головний та зубний біль, больові відчуття в ділянці перенісся.
- Загальна слабкість, зниження працездатності.
- Дискомфортні відчуття в очах, набряк нижніх повік.
- Закладеність носа, що посилюється в положенні лежачи (одностороннє або двостороннє).
- Поява виділень з носової порожнини (слизові, а при гнійній формі гаймориту - жовто-зелені з неприємним запахом).
- Підвищення температури тіла.
Для хронічної форми характерний розвиток симптомів з періодичним загостренням, однак без підвищення температури.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбувається на основі аналізу клінічної картини, скарг хворого, фізикального огляду. Візуалізацію патологічного процесу можливо досягти шляхом проведення рентгенографії, КТ або МРТ.
В основі лікування гаймориту покладена комплексна терапія з застосуванням протизапальних препаратів, антигістамінних, судинозвужувальних спреїв, кортикостероїдів (при складному перебігу).
При бактеріальній формі гаймориту призначається антибактеріальна терапія з обов'язковим встановленням чутливості збудника до ліків.
У разі відсутності результату від лікування можливе проведення пункції гайморової пазухи з наступним її промиванням та введенням лікарських засобів.
Також додатково проводиться фізіотерапія (УФО, лазеротерапія). При відсутності показань існує практика введення ліків в пазуху піл тиском з одночасним відсмоктуванням її вмісту (метод ”зозуля”).
З метою запобігання розвитку гаймориту важливо приділяти як загальну увагу зміцненню своїй імунній системі, так і не допускати прогресування такого, на перший погляд, простого стану як нежить.
В жодному разі не вдавайтеся до самостійних методів лікування гаймориту з застосуванням трав'яних настоянок або зігрівання. В першу чергу зверніться до лікаря оториноларинголога. А скористатися відповідними послугами можливо завдяки Всеукраїнському каталогу клінік ITMED.