Нежить: основні причини та методи лікування
В умовах сьогодення поява нежиті є симптомом, що може збити з пантелику. Оскільки природа порушення може полягати як у звичайній застуді, алергії, так і перебігу COVID-19. Тому розберемо детальніше ймовірні причини появи нежиті та у яких випадках варто звертатися до лікаря.
Нежить (риніт) - це патологічний стан, що характеризується запальним процесом слизової оболонки носа. Супроводжується порушення закладеністю носа, обільними слизовими виділеннями та іншими проявами, що викликають дискомфорт.
Порушення носового дихання у вигляді нежиті, може бути пов'язана в ускладненому вдиху або видиху.
При чому тривале утруднене дихання може мати негативні наслідки для організму внаслідок кисневого голодування.
Які причини впливають на появу нежиті?
- ГРВІ: характерна поява нежиті з обільними слизовими виділеннями з носа.
- Застуда: нежить є найбільш поширеним симптомом даного недугу та при чому виникає одним із найперших. Але інтенсивність його не є такою вираженою, як при ГРВІ. Натомість хворого починає турбувати загальна слабкість, біль в горлі.
- Алергія: нежить при алергічній реакції має стійкий незмінний прояв з додатковою появою сльозотечі, чхання.
- Викривлення носової перетинки та інші травми носа.
- Поліпи в носовій порожнині або розвиток новоутворень.
Якими симптомами супроводжується нежить?
Клінічна картина буде варіюватися в залежності від провокуючого фактору. До загальних проявів належить поява:
- ускладнення або неможливість дихати носом;
- головний біль;
- чхання;
- надмірні виділення з носової порожнини (слизового, гнійного характеру);
- аносмія (втрата нюху);
- печіння, сухість слизової.
Тактика
Важливо розуміти, що незалежно від причини, що викликала нежить, вчасне діагностування є край важливим. Так при вчасному й правильному лікуванні застуди або ГРВІ, можливо запобігти поширенню запального процесу, а саме синуситу, фронтиту тощо. А от алергічна природа риніту може ускладнитися бронхіальною астмою, що є небезпечним особливо в дитячому віці.
Саме тому, з метою встановлення тригеру порушення лікарем оториноларингологом проводиться збір анамнезу, аналіз клінічної картини та призначення ряду лабораторних й інструментальних методів дослідження:
- КТ й рентгенографія;
- дослідження виділень з носа;
- консультація алерголога.
Звісно, що і наступна тактика у проведенні лікування базуватиметься на результатах обстеження. В основі терапії покладено призначення лікарем судинозвужувальних й зволожувальних крапель, антибактеріальних або противірусних препаратів (в залежності від збудника).
Додатково для поліпшення ефекту проводяться фізіотерапевтичні процедури (УФО, інгаляції).
Оперативне втручання буде доцільним при ускладненому перебігу риніту (наприклад, хронічний риніт або вазомоторний).
Головне не займайтеся самолікуванням нещадно закапуючи в носову порожнину судинозвужувальні краплі. Оскільки це не лише не усуне проблему, а й може викликати звикання. Тобто хворим надалі буде здаватися, що без чергової дози препарату, вони не в змозі самостійно дихати.
Краще запобігайте розвитку риніту за допомогою зміцнення імунітету.
Візьміть до уваги, що якщо нежить турбує Вас понад тиждень, це є приводом для звернення до лікаря. Звісно, необхідно орієнтуватися на супутні симптоми та загальне самопочуття. Так якщо стан погіршується не варто чекати!