Ранні симптоми внутрішньочерепного крововиливу

В основі розвитку інсульту покладено порушення кровопостачання з наступним ураженням клітин мозку. Залежно від перебігу та причини виникнення патології розрізняють геморагічний та ішемічний  інсульти. Наразі розберемо детальніше саме особливості розвитку геморагічного інсульту.

Геморагічний інсульт – це патологічний процес, що супроводжується порушенням цілісності судин з наступним крововиливом в оточуючі її тканини мозку. Щодо ішемічного інсульту, то в основі його розвитку покладене раптове порушення кровопостачання до головного мозку.

Механізм розвитку захворювання полягає у стоншенні стінки судини внаслідок впливу тромбу чи холестеринової бляшки. Надалі відбувається формування аневризми (випинання) та порушення цілісності стінки судини до повного її розриву, що і супроводжуватиметься наступними характерними симптомами.

Геморагічний інсульт також класифікується залежно від розташування. До прикладу кровотеча всередині мозку (внутрішньомозкова) супроводжується розташуванням патологічного процесу всередині мозку, чинячи тиск на навколишні тканини зсередини.

Кровотеча в субарахноїдальний простір (між мозком та його зовнішньою оболонкою), локалізується між цією мембраною та мозком і будь-які кровоносні судини, що проходять через павутинну оболонку, розриваються, а кров з них може заповнити субарахноїдальний простір.

Основні причини

За статистичними даними у більшості випадків причиною порушення є саме аневризма, коли частина кровоносної судини збільшується внаслідок хронічного та небезпечно високого артеріального тиску або коли стінка кровоносної судини слабка, що зазвичай є вродженим. Це роздування призводить до витончення стінки судини й, зрештою, до її розриву.

До інших можливих причин геморагічного інсульту відносять:

1. Травма голови.
2. Порушення, що супроводжується високим артеріальним тиском (наприклад, артеріальна гіпертензія).
3. Шкідливі звички (наприклад, куріння, зловживанням алкоголем).
4. Цукровий діабет та високий рівень холестерину.
5. Малорухомий спосіб життя.
6. Порушення згортання крові.
7. Пухлини головного мозку.

Характерні ознаки

Клінічна картина захворювання залежатиме від ряду факторів. Насамперед це стосується масштабу крововиливу та його розташування.

До загальних проявів захворювання відносять наступні стани та скарги:

• головний біль інтенсивного характеру;
• гіперемія обличчя;
• порушення зору;
• порушення мовлення;
• нудота та блювання;
• втрата свідомості;
• підвищення артеріального тиску.

Діагностика та тактика лікування

Встановлення діагнозу потребує чітких та швидких рішень, враховуючи можливі ризики для життя. Тому методи обстеження включатимуть проведення фізикального огляду, лабораторних досліджень крові, КТ, МРТ, ЕКГ.

Тактика лікування залежатиме від перебігу захворювання. До прикладу медикаментозна терапія включатиме призначення гіпотензивних, сечогінних препаратів, кортикостероїдів, тромболітиків та ін.. За необхідності можливе призначення антибактеріальних препаратів.

При більш складному перебігу та відсутності результату від вищевказаної терапії можливе призначення оперативного втручання. Воно полягатиме у видаленні згустків крові та уражених ділянок, відновлення цілісності судини.

Успішність лікування закріплюватиметься у подальшому реабілітаційному відновленні. Що також і зменшуватиме ризики рецидивів захворювання. Залежно від потреб пацієнта можуть застосовуватися різні види терапії, щоб відновити якомога більше функцій, від фізіотерапії, трудотерапії до роботи з логопедом.

Високий артеріальний тиск є найбільш вірогідною причиною розвитку інсульту. Тому контроль артеріального тиску є одним із найкращих способів контролювати його ризик. Досягти цього можливо при роботі зі своїм сімейним лікарем та моніторингу показників АТ в домашніх умовах. Придбати зручний пристрій для цього можливо в медичному маркеті ITMED.