Фібриляція передсердь: основні симптоми порушення серцебиття
Існують різні типи нерегулярного серцебиття, і фібриляція передсердь є найпоширенішим із них. Це своєю чергою впливає на процес кровообігу та підвищує ризики утворення тромбів. Тому більш детальніше розберемо про фібриляцію передсердь, основні симптоми та методи надання допомоги.
Фібриляція передсердь – це патологічний процес, що характеризується порушенням серцевого ритму, спричиненого дегенерацією електричних імпульсів у передсердях, яке призводить до зміни нормального серцевого ритму на швидкий та хаотичний.
В нормі частота серцевих скорочень здорової людини становить від 60 до 100 ударів на хвилину. Якщо пульс підвищується або падає нижче, це може бути ознакою нерегулярного серцебиття.
В основі розвитку даного типу захворювання серця покладено ураження двох верхніх камер органу - передсердь. У результаті це порушує приплив крові до шлуночків або нижніх камер, а потім і до решти тіла.
При відсутності вчасного лікування патологія може становити загрозу для життя.
Відмітимо, що фібриляція передсердь може мати як тимчасовий характер і відповідно то з’являтися, а то знову зникати. Так і може виникати на постійній основі. За статистичними даним більшість випадків припадає на осіб вікової категорії 65+.
Основні причини
Механізм розвитку фібриляції передсердь полягає в порушенні функціонування чотирьох камер серця (двох передсердь і двох шлуночків), внаслідок неправильної електричної сигналізації.
Тобто якщо в нормі шлуночки скорочуються з однаковою швидкістю, то при фібриляції процес не синхронізований. Оскільки передсердя скорочуються дуже швидко і нерегулярно.
Що є причиною даного стану? Достеменно невідомо. Однак спеціалісти відзначають можливий впив наступних факторів:
- стрес, як фізичного, так і психічного характеру;
- терапія естрогенами під час менопаузи;
- високий артеріальний тиск;
- ішемічна хвороба серця;
- ураження клапанів серця;
- перенесені оперативні втручання на серці;
- щитоподібної залози;
- приймання певних лікарських препаратів.
Ризики стикнутися з фібриляцією передсердь підвищуються з віком, при наявності спадкового фактора, вроджених вадах серця, ожирінні, зловживанні алкоголем.
Характерні ознаки
- Серцебиття (серце або б’ється занадто сильно, тріпотить або виникає відчуття, що воно перестає битися).
- Больові відчуття у грудях.
- Швидка стомлюваність.
- Задишка.
- Труднощі з виконанням фізичних вправ.
- Запаморочення та втрата свідомості.
Тривалість симптомів може варіюватися від кількох хвилин або години за один раз. Симптоми, які тривають протягом кількох днів, можуть свідчити про хронічний перебіг захворювання.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі ряду діагностичних тестів серед яких фізикальний огляд з визначенням пульсу й артеріального тиску, а також ЕКГ, холтерівський моніторинг, ЕХО-КГ, стрес-тест, рентгенографія, лабораторні дослідження крові та ін..
Тактика лікування залежатиме від перебігу захворювання. Тобто якщо хворого не турбують дискомфортні симптоми можливо обмежитися тактикою спостереження.
При необхідності у специфічній терапії лікар може призначити ряд медикаментозних препаратів, серед яких бета-блокатори для зниження ЧСС, блокатори кальцієвих, натрієвих або калієвих каналів, антикоагулянти з метою запобігання утворення тромбів та зниження ризиків інсульту й інфаркту. Якщо симптоми фібриляції передсердь виникають досить часто лікар може спробувати відновити серцевий ритм за допомогою процедури, яка називається кардіоверсією.
У випадку хронічної або важкої форми захворювання можливе проведення оперативного втручання спрямованого на серцевий м’яз (абляція серця).
Додатково лікар також може порекомендувати інші процедури для лікування основних станів здоров’я, таких як захворювання щитоподібної залози або серця, які можуть бути причиною фібриляції.
Не варто забувати й про іншу сторону успішності терапії, це дотримання здорового способу життя.
Важливо розуміти, що регулярне лікування та профілактичні огляди у лікаря допоможуть уникнути ускладнень. В протилежному випадку існує загроза для життя у вигляді серцевої недостатності чи інсульту.