Менопауза: основні симптоми гормональних змін в організмі

Менопауза завжди сприймається як закінчення «жіночої молодості». Однак чи дійсно такі твердження припустимі у 21 столітті?

Менопауза діагностується після проходження 12 місяців поспіль без менструації. Зазвичай початок менопаузи припадає на віковий період 45-55 років. Однак випадки раннього розвитку клімаксу чи навпаки більш пізнього все ж можливі. Це відбувається тому, що рівень жіночих статевих гормонів природно знижується з віком. Так яєчники згодом перестають виділяти яйцеклітини, тому у жінки відсутня менструація і вона не може завагітніти. 
 

У кожному разі жінка може відчувати різні симптоми, від приливів до збільшення ваги. Це ж стосується і появі необхідності у лікуванні. 
 

Передує менопаузі – перименопауза, період, коли змінюється гормональний фон готуючись таким чином до настання клімаксу. Тобто таким чином жінка вже може визначити на основі виниклих симптомів до змін які з нею будуть відбуватися. У багатьох жінок перименопауза починається в якийсь момент після середини 40 років. Хоча не є виключенням коли у жінки пропускається  перименопауза і раптово вона входить у менопаузу.

До основної ознаки перименопаузи можна віднести появу нерегулярного менструального циклу. Менструальні виділення також можуть стати сильнішими або меншими.
 

Також відмітимо, що після того, як у жінки не було менструації протягом цілого року (або решту життя після менопаузи) виникає постменопауза. На цій стадії симптоми менопаузи, такі як припливи, можуть зменшитися.

Знову ж таки відмітимо, що менопауза кожної жінки унікальна. Однак яскраво виражені ознаки настають у випадку коли менопауза настає раптово або протягом короткого періоду часу. На перебіг даного стану впливатиме і загальний стан жінки та її анамнез. До прикладу посилювати тяжкість ознак гормональних змін можуть шкідливі звички, стан яєчників, онкологія, оперативне втручання з видалення матки.

До загальних ознак менопаузи можна віднести:

Це своєю чергою може вплинути на якість життя жінки, викликаючи раптові коливання настрою, болючий статевий акт, остеопороз, нетримання сечі та ін..

Менопауза є природним процесом, який відбувається внаслідок старіння яєчників та зменшення продукування ними гормонів. Насамперед це низький рівень естрогену, прогестерону, тестостерону, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів. Однією з найбільш помітних змін є втрата активних фолікулів яєчників. Тобто коли менопауза наближається, яєчники більше не виділяють яйцеклітини, і у жінки буде останній менструальний цикл.
 

У деяких випадках менопауза може бути викликана травмою чи хірургічним видаленням яєчників.

Запам’ятайте, що вагінальна кровотеча після менопаузи може бути ознакою більш серйозних проблем зі здоров’ям!

Лікар може діагностувати менопаузу на основі віку пацієнтки та наявних симптомів й скарг у неї.

Додатково проводяться лабораторні дослідження крові з визначенням рівнем гормонів у крові. 
 

Лікування ж може знадобитися якщо симптоми серйозні або погіршують якість життя. У цьому випадку проводиться гормональна терапія, яка показана для жінок віком до 60 років або протягом 10 років після настання менопаузи. Адже коли яєчники більше не виробляють достатньо естрогену та прогестерону, гормональна терапія може компенсувати втрату гормонів. Розрізняють два типи терапії, а саме естрогенну терапію, коли приймається лише естроген та естроген-прогестерон/прогестин-гормональну терапію (EPT). Щодо останнього типу, то це лікування також називають комбінованою терапією, оскільки воно використовує дози естрогену та прогестерону. Він призначений для жінок, у яких ще є матка.

Додаткові методи лікування будуть направлені безпосередньо на усунення конкретних скарг, типу випадіння волосся, сухість піхви, приливи, безсоння та ін..

Самостійно допомогти собі також можливо, просто скоригувавши певні аспекти свого життя. Це стосується носіння вільного одягу та запобігання перенагрівання, контроль маси тіла, відмова від шкідливих звичок.
 

Вагому роль варто приділяти своєму емоційному стану. Не варто боятися обговорювати виниклі ознаки тривожності та депресії зі своїми рідними, та за необхідності зі психотерапевтом.