Тиреомегалія: основні причини збільшення щитоподібної залози
Нам відомо про ряд загрозливих станів зі сторони щитоподібної залози. Одним з порушень є безпосереднє збільшення залози, що найменується як тиреомегалія. Що це за порушення та які причини його розвитку? З'ясуємо далі.
Тиреомегалія — це патологія, що супроводжується аномальним збільшенням щитоподібної залози.
Тиреомегалія більш відома як зоб.
У більшості випадків проблема викликана дефіцитом йоду в організмі, рідше іншими умовами.
В протилежному випадку коли хворий не отримує необхідне лікування щитоподібна залоза збільшується до того стану коли вона не в змозі або виробляти гормони у достатній кількості, або навпаки продукує їх занадто багато.
Основні причини
Причинами тиреомегалії можуть бути стани, коли щитоподібна залоза виробляє занадто багато або занадто мало гормонів. Іншим фактором може виступати формування вузлика на щитоподібній залозі, що викликає її збільшення.
До загальних причин тиреомегалії можна віднести:
- Дефіцит йоду який є необхідним для продукування гормонів Т4 і Т3.
- Хвороба Грейвса, що характеризується помилковим атакуванням імунною системою щитоподібної залози. Як наслідок виникає гіпертиреоз, а сама залоза набрякає.
- Тиреоїдит Хашимото.
- Новоутворення на залозі.
- Запалення щитоподібної залози, що найменується тиреоїдитом.
- Приймання певних лікарських препаратів.
Характерні симптоми
Основним симптомом тиреомегалії є збільшення щитоподібної залози. Іноді вона сягає таких розмірів, що її помітно на передній частині шиї. Як наслідок збільшена залоза спричиняє тиск на оточуючі тканини викликаючи наступні скарги та симптоми:
- утруднене ковтання;
- порушення дихання;
- кашель;
- захриплість;
- дискомфорт в області шиї.
Відповідно якщо тиреомегалія пов'язана з гіпо- або гіпертиреозом додатково виникатимуть специфічні прояви захворювань.
Наприклад, при гіпотиреозі у пацієнта виникатимуть скарги на втому, депресію, сухість шкіри, збільшення ваги.
При гіпертиреозі виникає підвищений апетит, ламкість волосся, порушення концентрації, тривожність.
Діагностика та тактика лікування
Встановити діагноз лікар може під час фізикального огляду.
Надалі необхідно встановити причину порушення. З цією метою призначається проведення лабораторних досліджень крові з визначенням рівня Т4 і ТТГ, УЗД та біопсія.
Методи лікування залежатимуть від причини захворювання та стадії збільшення щитоподібної залози. Відмітимо, що у більшості випадків тиреомегалію лікують лише тоді, коли вона викликає симптоми. Якщо щитоподібна залоза збільшена, її можна зменшити за допомогою ліків як правило, призначають L-тироксин, синтетичну форму залози. У деяких випадках вводиться радіоактивний йод для руйнування тканин щитоподібної залози без пошкодження інших тканин. У крайніх випадках, коли відбувається стиснення сусідніх тканин, може знадобитися хірургічне втручання.
Якщо порушення було спричинено дефіцитом йоду, невеликі його дози допоможуть зменшити симптоми та безпосередньо розміри щитоподібної залози.
В протилежному випадку існують прямі показання до проведення оперативного втручання з часткового або повного видалення залози.
Лікування тиреомегалії, викликаної вузликами, залежите від того чи є вони доброякісними або злоякісними, або ж їхні розміри є досить великими. Якщо ці ознаки не підтверджуються можливо обмежитися виключно моніторингом.
Запальні процеси усуваються за допомогою протизапальних та стероїдів, при більш сильному набряку.
Обов'язково зверніться до лікаря, якщо ви помітили будь-який набряк передньої частини шиї або будь-які інші симптоми тиреомегалії.
Новые статьи:
Также интересно посмотреть:
- Особливості діагностики та лікування пацієнта з аутоімунним цукровим діабетом
- Нецукровий діабет: основні симптоми та методи лікування
- Як цукровий діабет 3 типу може призвести до хвороби Альцгеймера?
- Хвороба Грейвса: основні симптоми аутоімунного ураження щитоподібної залози
- Гіперпаратиреоз: основні симптоми надмірного продукування гормонів