Багатовузловий зоб: що потрібно знати про ураження щитоподібної залози?

Нам відомо, що щитоподібна залоза забезпечує продукування гормонів, які своєю чергою виконують ряд важливих функцій в організмі. Однак при ураженні залози цей злагоджений механізм порушується. Одним із ймовірних захворювань щитоподібної залози є розвиток зоба -  стану коли вона суттєво збільшується у розмірах. Як вчасно розпізнати симптоми та які фактори впливають на появу зоба? З'ясуємо далі.

Багатовузловий зоб - це патологічний стан, що належить до одного із видів зоба та характеризується збільшенням щитоподібної залози з появою на ній окремих вузликів. При цьому ознаки захворювання на початковому етапі можуть бути відсутніми.
 

Також багатовузловий зоб пов'язують з супутнім ускладненням у вигляді раку щитоподібної залози. Тобто  багатовузловий зоб дійсно збільшує шанси на розвиток цього типу раку. 

Достеменно причина багатовузлового зоба невідома. Однак спеціалісти пов'язують даний стан з факторами у вигляді дефіциту йоду та аутоімунним захворюванням - хворобою Хашимото, яка своєю чергою є найчастішою причиною гіпотиреозу. 

Небезпечною ознакою багатовузлового зоба є відсутність симптомів та їх випадкове виявлення, наприклад, при проведенні звичайного огляду.
 

Прояви захворювання можуть виникнути у разі розвитку токсичного багатовузлового зоба, що супроводжується продукуванням надмірної кількості гормонів. Таким чином виникатимуть симптоми гіпертиреозу у вигляді:

Відповідно чим довше розвивається захворювання, тим більшим стає зоб, що викликатиме скарги у вигляді утрудненого ковтання та дихання, появи відчуття “застрягання” їжі в горлі та тиску в шиї. Згодом порушення стає помітним і зовні.

При встановленні діагнозу - багатовузловий зоб, лікарем проводитиметься ряд обстежень, що включатимуть лабораторні дослідження крові (насамперед на рівень гормонів), УЗД щитоподібної залози, при наявності показань - біопсію (тонкою голкою).
 

Тактика лікування у кожному випадку обирається індивідуально з врахуванням ряду факторів. Наприклад, від розмірів зоба, наявності уражених раком вузликів до супутнього розвитку гіпертиреозу.
 

Так коли багатовузлові зоби стають токсичними, у більшості випадків вони супроводжуються гіпертиреозом. У цьому випадку проводиться лікування за допомогою ліків, які припиняють вироблення гормонів щитоподібної залози, або - оперативного втручання з видалення її тканин.

Також оперативне втручання буде доцільним при занадто великих розмірах зоба, що супроводжується по
рушенням дихання та дисфагією, а також якщо один із вузлів є раковим.

При видаленні всієї щитоподібної залози пацієнтові знадобиться довічна замісна гормональна терапія.
 

Не є виключенням коли лікарем обирається тактика спостереження до моменту росту зобу та спричиненням ним симптомів.
 

Будь-які зміни зі сторони щитоподібної залози повинні викликати занепокоєння. Тому при появі дискомфортних симптомів типу ознак гіпертиреозу чи утрудненого ковтання - одразу зверніться до лікаря ендокринолога.