Хвороба поцілунків: основні симптоми інфекційного мононуклеозу
«Хвороба поцілунків». Таку назву інфекційний мононуклеоз отримав внаслідок шляху поширення вірусу, а саме через слину. Зазвичай мононуклеоз виникає у підлітків, але заразитися ним можна в будь-якому віці.
Дане захворювання належить до типу захворювань, які викликаються вірусом Епштейна-Барр, що належить до сімейства вірусів герпесу.
Характерні ознаки
- Підвищення температури тіла.
- Збільшення шийних та пахових лімфатичних вузлів.
- Біль в горлі.
- Головний біль.
- Швидка стомлюваність та біль у м’язах.
- Поява характерного висипу (плоскі рожеві або фіолетові плями на шкірі або в ротовій порожнині).
- Набряк печінки, селезінки або обох (менш поширені симптоми). Важливо бути обережним стосовно цих ймовірних ускладнень.
У більшості випадків хвороба має легкий перебіг та швидко піддається лікуванню. Інкубаційний період мононуклеозу, моменту між зараженням та появою симптомів, зазвичай становить від 4 до 6 тижнів. У дітей він може бути коротшим за тривалістю.
Основні причини
Як зазначалося вище основна причина полягає у впливі вірусу Епштейна-Барр, що поширюється через прямий контакт зі слиною з рота інфікованої людини (кашель, поцілунки, чхання, спільне використання напоїв) або іншими рідинами організму, такими як кров. Також заразитися можливо при статевому акті та трансплантації органів.
Після зараження вірусом він залишається неактивним в організмі до кінця життя.
До групи ризику з розвитку захворювання можна віднести осіб молодого віку, а також тих, що мають пригнічену імунну систему. Також підвищені ризики мають медичні працівники, педагоги. Тобто кожен, хто регулярно контактує з великою кількістю людей.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу потребує ретельного обстеження, враховуючи, що ознаки захворювання схожі за перебігом з іншими більш небезпечними для життя вірусами.
Тому лікар проводить збір анамнезу, фізикальний огляд, враховує можливі фактори ризики (наприклад, специфіка роботи), а також призначає ряд діагностичних тестів. Наприклад, лабораторні дослідження крові, серед яких монотест, при якому встановлюються антитіла, які виробляє імунна система у відповідь на шкідливі чинники.
Тактика лікування буде направлена на полегшення перебігу захворювання та зменшення інтенсивності симптомів. Це включає використаання жарознижувальних препаратів, знеболювальних. Тобто специфічної терапії для лікування інфекційного мононуклеозу немає. Антибіотики не діють проти вірусних інфекцій, таких як мононуклеоз. Також пацієнтові потрібно достатньо відпочивати, правильно харчуватися та залишатися гідратованим, що значно пришвидшить одужання.
Зауважимо, що більшість стикається з мононуклеозом один раз. У рідкісних випадках симптоми можуть повторюватися через реактивацію вірусу.
Вакцини від мононуклеозу немає. Тому найкращим способом запобігти зараженню вірусами, — це дотримання правил гігієни.