Генітальний герпес: симптоми та методи лікування

Генітальний герпес є одним з найчастіших інфекційних захворювань, яке уражає шкіру та слизові оболонки незалежно від гендерної характеристики.  Розберемо детальніше, що саме може спричинити розвиток інфекції та які основні його прояви.

Генітальний герпес – це патологічний стан інфекційного характеру, при якому відбувається ураження шкіри, слизових оболонок статевих органів та в деяких випадках анального отвору й сечовипускального каналу. Збудником генітального герпесу є вірус простого герпесу другого типу, який передається статевим шляхом. Зазначимо, що особливу небезпеку вірус становить для вагітних, оскільки можлива його передача  до дитини, спричиняючи ряд ускладнень.
 

Зараження генітальним герпесом відбувається при будь-якому типі сексуальних контактів, бо інфекція «живе», як на статевих органах, так і області ануса та в ротовій порожнині.

Відповідно ще одним шляхом зараження буде контактно-побутовий, через предмети особистої гігієни (спідня білизна, рушники, зубна щітка), взуття.

Тригером генітального герпесу, як зазначалося вище є вірус герпесу 2 типу (ВПГ-2). 

Воротами інфекції є дрібна ранова поверхня на слизових оболонках або шкірному покриві, зазвичай в ділянці уретри, ануса, піхви та шийки матки. Відповідно, коли вірус потрапляє в рану, він починає розмножуватися, викликаючи запальний процес.

Небезпека генітального герпесу в тому, що прояв захворювання може відбуватися не у кожного інфікованого, відповідно маючи безсимптомний перебіг відбувається його подальше розповсюдження. 

В іншому випадку, коли захворювання все ж таки має певні прояви на тлі цього відбувається погіршення самопочуття, слабкість, підвищення температури та збільшення лімфовузлів в паховій області. Так зазвичай проходить перший етап захворювання.

Тривалість інкубаційного періоду становить від 1 до 7 днів, з моменту зараження.
 

До зовнішніх проявів належить поява пухирців та почервонінь в області статевих органів, які супроводжуються свербежем та печінням інтимних зон, больовими відчуттями. Причиною болю є запальний процес та ураження нервових гілок.

Через декілька днів пухирці лопаються, а на їхньому місці виникають ерозії (виразки). Протягом тижня ерозії гояться. Однак процес загоєння може затягнутися в разі приєднання інфекції бактеріального характеру.

Діагноз генітальний герпес ставиться на підставі клінічних проявів та проведенні лабораторної діагностики (ПЛР-діагностика). 
 

Повністю вилікуватися від захворювання неможливо, однак лікування буде направлено на запобігання рецидивів. Основою терапії є приймання противірусних препаратів, як зовнішнього, так і перорального характеру. Чим раніше починається приймання ліків (протягом 48 годин з моменту появи висипу), тим вони ефективніші. 

Схильність до рецидивів, виникає при переживанні постійних стресів, гормональних змінах, слабкому імунітету та наявності хронічних патологій.
 

З метою запобігання генітального герпесу  важливо використовувати бар’єрні методи контрацепції, підвищувати імунні властивості організму, шляхом правильного харчування, повноцінного сну та контролю рівня стресу.