COVID-19: фактори ризику та основні помилки, яких припускаються хворі

Кількість інфікованих коронавірусною інфекцією невпинно зростає, хтось під пильним наглядом лікаря лікується вдома, а для когось не вистачає ліжок у медичному закладі. Розберемо, як поводити себе знаходячись на лікуванні в домашніх умовах, та кому необхідно ретельніше дбати про свій захист.

Лікування в домашніх умовах

1. «Вилежування» весь період захворювання: при відсутності тяжкого перебігу коронавірусу не варто постійно лежати, оскільки це призводить до розвитку застійної пневмонії коли при відсутності руху слиз у верхніх дихальних шляхах накопичується у великих кількостях, й мікроорганізми, що перебувають на поверхні їх слизової оболонки «спускаються» глибше уражаючи легені. У помірній кількості рух спричиняє циркуляцію кисню в крові, що позитивно впливає на легені.
2. Паніка: стрес, який спричиняється підтвердженим діагнозом «ковід» негативно відбивається на імунній системі, задовільний стан якої наразі стає просто життєво необхідним.
3. Самостійне вживання антибіотиків (особливо на ранній стадії захворювання): по-перше, антибіотики не впливають на вірус, а по-друге, високий ризик розвитку антибіотикорезистентності, що надалі може призвести до певних ускладнень.   
4. Звернення у стаціонар без показів та відповідних критеріїв важкості або навпаки легковажність, коли хворий упродовж двох тижнів самостійно приймає жарознижувальні, що спричиняє потрапляння у стаціонар у край тяжкому стані.  

Фактори ризику тяжкого протікання коронавірусної інфекції

1. Ожиріння: метаболічні порушення викликають системне запалення низького ступеня вираженості, спричиняє посилене вивільнення цитокінів під впливом такого гострого провокуючого фактора, як вірусна інфекція.  
2. ХОЗЛ або тютюнопаління. 
3. Чоловіча стать: підвищений ризик розвитку важкої форми захворювання в порівнянні з жінками спричиняється прямим зв'язком з ендокринною системою, оскільки для транскрипції гена, що активує вірусний S-білок необхідна активність андрогенового рецептора.  
4. Похилий вік: слабкість організму характеризується розладами системного характеру, які призводять до зниження фізіологічних резервів.  Зв'язок між синдромом старечої астенії й інфекційним захворюванням може бути обумовлений загальними факторами, які знижують імунітет.