Основні причини надмірної сухості у роті та очах

Існує досить багато факторів, які впливають на стан слизової ротової порожнини та очей. Вони є як тимчасові, так і довготривалі. Так само варіюється ступінь тяжкості. Наразі розберемо детальніше одне з основних захворювань, яке викликає дані симптоми – синдром Шегрена.

Хвороба Шегрена – це патологічний стан аутоімунного характеру, що супроводжується ураженням залоз, які відповідають за продукування слини та сліз. Як наслідок це і викликає надмірну сухість у роті та очах. 

Враховуючи аутоімунну природу виникнення синдрому, механізм його розвитку полягає в помилковому атакуванні імунною системою вищевказаних залоз. Це впливає на здатність тіла виробляти вологу.

Синдром класифікують на первинний та вторинний. Так при первинній хворобі Шегрена немає інших ревматичних захворювань, тоді як при його вторинній формі людина має інше аутоімунне ураження. Тобто первинний синдром Шегрена розвивається сам по собі і не спричинений іншим захворюванням. А от вторинний тип виникає, коли інший стан або проблема викликає (провокує) синдром.

Особливістю захворювання є розвиток надмірної сухості. Це стосується розвитку сухості у роті, яка може вплинути на мову та ковтання та збільшити ризик карієсу, сухості носових ходів, очей, піхви та шкірного покриву. Додатково хворого буде турбувати печія, швидка стомлюваність, закреп, біль у суглобах, постійний сухий кашель, висипання на шкірі.

У більшості випадків синдром Шегрена виникає внаслідок поєднання факторів пов’язаних з генетикою та впливом навколишнього середовища. Наприклад, у людини є дефектний ген, пов’язаний із геном Шегрена, і тоді вона заразилася інфекцією. Відповідно імунна система починає діяти.

Щодо факторів навколишнього середовища, то до цього переліку можна віднести знову ж таки попередній розвиток вірусної чи бактеріальної інфекції, ревматичного захворювання (наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, склеродермія). 

Первинний синдром Шегрена виникає без відомого тригера або причини.

За статистикою підвищені ризики захворіти мають особи від 45 до 55 років, переважно жінки.

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі фізикального огляду з урахуванням історії хвороби. На жаль специфічного тесту для виявлення синдром Шегрена не має.

Додатково лікар призначить проходження лабораторних досліджень крові, ряд тестів з перевіркою вологості очей та продукування слини, біопсії слинної залози та рентгенографії.

Тактика лікування буде направлена на полегшення перебігу захворювання та включатиме медикаментозну терапію, з призначенням нестероїдних протизапальних, імунодепресантів, протиревматичних препаратів. Додатково знадобляться очні краплі для сухих очей або лосьйони для сухої шкіри.

Також свою роль у контролі симптомів відіграє дотримання дієти. Адже певні продукти також можуть спровокувати, наприклад запалення. Тому дієта буде зосереджена на добре збалансованому харчуванні, багатому овочами, нежирними білками та фруктами. При цьому у раціоні виключаються продукти, які можуть викликати запалення або алергічні реакції. Деякі продукти, яких слід уникати, включають червоне м'ясо, смажені страви, алкоголь, солодощі, сода, глютен, молочні продукти, очищені зерна, сафлорова, кукурудзяна та рапсова олії.

При відсутності належного лікування існують ризики розвитку лімфоми (раку лімфатичної системи).

Загалом контрольоване захворювання не впливає на тривалість життя пацієнта, особливо при легкій формі.