Доліхосигма: причини подовження сигмовидної кишки
У більшості випадків якщо доліхосигма не супроводжується впливом на функціонування кишківника, її відносять до особливостей організму. В протилежному випадку доліхосигма потребує лікування. Розберемо, чому саме виникає патологія, та як запідозрити її розвиток.
Доліхосигма – це аномалія розвитку одного з відділів товстого кишківника, а саме сигмовидної кишки, яке характеризується її подовженням (утворенням додаткової петлі). В нормі сигмовидна кишка складає 24-26 см. Захворювання може виникати та проявлятися, як у дитячому віці, так і в дорослих.
В залежності від стадії патологічного порушення розрізняють наступні стадії доліхосигми:
- компенсована стадія: для даної форми характерна поява запорів на періодичній основі, які тривають від трьох до п’яти діб. Як правило загальне самопочуття пацієнта залишається незмінним;
- субкомпенсована стадія: запори набувають майже постійного характеру, з частим приєднанням больових відчуттів в животі. Застосування проносних засобів не приносить очікуваної дії;
- декомпенсована стадія: внаслідок постійних запорів (понад тиждень), у пацієнта погіршується загальне самопочуття. Виникають симптоми інтоксикації та больові відчуття внаслідок накопичення калових мас. Розвиваються симптоми кишкової непрохідності.
Причини
Спеціалісти відносять доліхосигму до вроджених патологій. Коли внаслідок дії певних факторів, відбувається закладання довжини сигмовидної кишки внутрішньоутробно. Це можуть бути як виниклі ускладнення під час вагітності, вживання певних медикаментозних препаратів в перших триместрах, спадковий фактор, вплив екології.
Щодо діагностування у дорослому віці доліхосигми, у цьому випадку думки спеціалістів розходяться. Одні вважають, що у п’ятдесятирічному віці захворювання виникає внаслідок довготривалого процесу бродіння та гниття, на фоні малорухомого способу життя, надмірного вживання м’яса та вуглеводів, частих стресів. Однак інший ряд лікарів стійко стверджують про вроджену природу доліхосигми, а вище зазначені фактори тільки спричиняють прояв захворювання у дорослому віці.
Симптоми
Дуже часто люди роками можуть жити не здогадуючись про наявність так званої особливості у будові сигмовидної кишки. Симптоми доліхосигми зазвичай проявляються при надмірному подовженні кишки, наявності супутніх захворювання шлунково-кишкового тракту та ряду інших негативних факторів. Як наслідок виникають скарги на:
- запори: відсутність дефекації може виникати від декількох днів до тижня й більше (поступово частота й тривалість запорів збільшується) ;
- метеоризм та бурчання в животі: найчастіше виникають після вживання їжі ;
- больові відчуття в животі: виникають при загостренні запорів та не мають чіткої локалізації;
- зниження апетиту: виникає внаслідок інтоксикації організму;
- розвиток симптомів інтоксикації організму:спричиняється в результаті застою токсичних речовин в організмі внаслідок запорів.
У дитячому віці доліхосигма проявляється запорами, блідістю шкірних покривів та не набиранням ваги дитиною.
Важливо зазначити, що вищевказані симптоми не є специфічними, тобто вони можуть виникати й при інших патологіях. Тому важливо своєчасно звернутися до лікаря, для проходження обстеження та встановлення діагнозу.
Діагностика
Лікар-проктолог проводить огляд пацієнта (пальпацію) вивчаючи анамнез та розвиток клінічної картини. Додатково призначається:
- УЗД;
- КТ;
- колоноскопію;
- іригоскопію;
- лабораторні аналізи крові, сечі та калу.
Лікування
У тому випадку, якщо доліхосигма не спричиняє негативного впливу на організм, вона потребує лише періодичного спостереження.
При розвитку порушень (запори, біль і т.д.) призначають консервативний метод лікування, який включає дієту, медикаментозні засоби з метою усунення больових відчуттів, фізіотерапію.
Хірургічний метод застосовують у випадку розвитку ускладнень, таких як кишкова непрохідність, заворот кишок, поступальної калової інтоксикації.
З метою профілактики прояви доліхосигми важливо слідкувати за своїм харчуванням, проходити профілактичні огляди у гастроентеролога та вчасно лікувати захворювання ШКТ, не зловживати проносними та пити достатню кількість води.
При виникненні перших проявів захворювання важливо звернутися до лікаря, з метою запобігання розвитку ускладнень.