Перевозка больных
Сервіс запису паціентів

Аппарат Дарсонваль Корона

Гіпергідроз: основні причини надмірного потовиділення

Гіпергідроз: основні причини надмірного потовиділенняСпека позаду, однак підвищене потовиділення, що приносить дискомфорт присутнє у вашому житті? Дане порушення може бути викликане гіпергідрозом. Тому розберемо детальніше що це за стан та чому він може виникати.

Ми знаємо, що процес потовиділення є дуже важливою функцією нашого організму. Так разом з потом “усуваються” токсини, що утворилися в результаті забрудненості пилом та брудом, неправильної їжі. Окрім того, життя стало б неможливим при відсутності потовиділення в спеку, коли піт слугує так званим кондиціонером. 
 
Але існує й інша крайність, коли потовиділення є надмірним та виникає як на тлі певного захворювання, так і при мінімальному стресі. 
 
Гіпергідроз - це патологічний стан, що характеризується розвитком підвищеного потовиділення.
 
Гіпергідроз може бути локалізованим, тобто залучати окремо ділянку стоп, долонь, пахв, обличчя. Або ж “уражати” все тіло (загальний гіпергідроз). 

Які фактори впливають на розвиток гіпергідрозу?

Основна причина гіпергідрозу полягає у генетичній схильності. 
Окрім того, до провокуючих факторів, сприяючих підвищеному потовиділенню, належить:
  • нервові перенапруження: коли ми нервуємо надмірно починають працювати апокринові залози, що продукують піт;
  • фізичні навантаження;
  • вагітність й менопауза (відбувається зміна гормонального фону);
  • надмірне вживання солоної та гострої їжі, що стимулює роботу потових залоз;
  • підвищена температура навколишнього середовища.
Щодо патологічних станів, які впливають на підвищене потовиділення та не пов'язані з впливом зовнішніх факторів, то найчастіше тригером виступають:
  • цукровий діабет;
  • ожиріння;
  • тиреотоксикоз;
  • туберкульоз;
  • серцево-судинні захворювання.
Тому важливо звертати увагу й на супутні симптоми. 
У такому разі гіпергідроз буде складніше піддаватися лікуванню, оскільки позитивний результат залежатиме від усунення конкретного захворювання.

Наслідки гіпергідрозу

Окрім дискомфорту, надмірне потовиділення впливає на появу неприємного запаху, розмноження патогенних мікроорганізмів. Адже вологий від поту шкірний покрив є чудовим середовищем для їх розростання.
 
Окрім того, оскільки шкіра при впливі поту стає подразненою, це робить її вхідними воротами для патогенних збудників типу стафілококу, стрептококу. Тобто відбувається приєднання інфекційного процесу. Так хворий може стикнутися з гнійничками або розвитком грибка. 

Тактика

Перед початком лікування гіпергідрозу лікарем проводиться ряд діагностичних методів. 
 
У тому випадку якщо у результаті обстеження не було виявлено органних порушень, гіпергідроз легко піддається терапії. З цієї метою застосовується косметологічне лікування. Так якщо гіпергідроз не дуже виражений доцільним буде застосування іонофорезу - під впливом мікротоку підшкірно вводиться сироватка, яка регулює функціонування сальних залоз. Іонофорез найчастіше застосовується для ділянок долонь та стоп.
 
Розповсюдженим методом є звісно ж є введення ботулотоксину в ділянки пахв, ступнів та долонь. Процедура має наростальний характер, тобто регулярне її повторення спричиняє повне “згасання” гіпергідрозу.
 
При відсутності результату від вищезазначених тактик можливе звернення до радикальних методів, а саме проведення симпатектомії. Операційне втручання полягає в видалення вузлів нервів парасимпатичного відділу нервової системи, що відповідають за процес потовиділення.

Рекомендації щодо зниження проявів гіпергідрозу

Наряду з терапією, що призначив лікар або як окремий метод, допомогти боротися з надмірним потовиділенням допоможуть наступні рекомендації:
  • збалансований раціон з обмеженням солоної, гострої їжі;
  • обмеження алкоголю;
  • дотримання правил особистої гігієни;
  • надання перевазі вільному одягу з натуральних тканин, а також якісному взуттю;
  • додатково, як допоміжний метод - застосування спеціальних адгезивних підкладок під пахви, устілок у взуття.
Головне пам'ятайте, що якщо гіпергідроз впливає на якість вашого життя, то не варто самостійно боротися з проблемою. Зверніться до свого сімейного лікаря, який на основі клінічної картини та результатів обстеження, направить Вас надалі до необхідного вузькопрофільного спеціаліста (дерматолог, ендокринолог, гінеколог).

Хотите получать новые статьи на почту?

Поиск клиники