Сезонні висипи на долонях чи стопах? Це може бути дисгідроз

Дисгідроз – це патологічний стан хронічного характеру, що супроводжується ураженням шкіри. Захворювання рецидивне та проявляється появою дрібних, глибоко розташованих пухирців, найчастіше на долонях, бокових поверхнях пальців або стопах. Дисгідроз не заразний, але викликає значний фізичний та психологічний дискомфорт через свербіж, печіння, тривале загоєння та ризик приєднання вторинної інфекції.

Характерні ознаки

Початок хвороби зазвичай несподіваний. Людина помічає, що шкіра на долонях або стопах починає свербіти, відчувається напруження. Потім з’являються маленькі пухирці, схожі на краплі води під шкірою. Вони можуть зливатися між собою, викликаючи біль та утворення тріщин. У важчих випадках на місці висипу утворюються ерозії, шкіра лущиться й потовщується. Іноді все це супроводжується набряком та болем при русі.

Причини виникнення дисгідрозу досі до кінця не з’ясовані, але лікарі виділяють кілька основних факторів. Одним із них є порушення функції потових залоз, коли піт не може нормально виводитись й накопичується під шкірою. Іншим поширеним тригером є стрес, який здатен змінювати реакцію імунної системи та посилювати запальні процеси.

У деяких людей симптоми загострюються після контакту з водою, побутовою хімією або косметикою. Також існує зв'язок між дисгідрозом та алергічними захворюваннями, такими як атопічний дерматит або поліноз. У багатьох випадках пацієнти помічають сезонність. Так частіше дисгідроз загострюється навесні та влітку, коли шкіра більше потіє.

Діагностика дисгідрозу відбувається насамперед на клінічній картині. Лікар дерматолог уважно оглядає висип, звертає увагу на його локалізацію, структуру, наявність лущення або ерозій. Додатково можуть бути призначені алергологічні тести, аналіз крові, дослідження на грибки, щоб виключити інші захворювання з подібними симптомами (наприклад, мікози або контактний дерматит).

Тактика лікування дисгідрозу є комплексною. Основне завдання це зменшити запалення, усунути свербіж та попередити інфекцію. Лікар може призначити мазі з кортикостероїдами або негормональні протизапальні засоби. У разі приєднання бактеріальної інфекції використовуються місцеві або системні антибіотики. При сильному свербежі - антигістамінні препарати.

Важливу роль відіграє догляд за шкірою. Рекомендується використовувати захисні рукавички під час домашніх справ, уникати надмірного контакту з водою, користуватися м’якими, без ароматизаторів мийними засобами. Зволоження шкіри є обов’язковою частиною лікування. Пацієнтам часто допомагають лікувальні креми на основі сечовини, церамидів або пантенолу.

Якщо є виражений зв’язок із стресом варто обговорити з лікарем потребу в заспокійливих препаратах або психотерапії.

Дисгідроз має схильність до рецидивів. Це означає, що симптоми можуть повертатися навіть після успішного лікування. Однак при правильному догляді, мінімізації тригерів та своєчасному лікуванні загострень можна досягти тривалої ремісії (періоду без симптомів).

Якщо вас турбують симптоми, подібні до описаних, не зволікайте та зверніться до дерматолога. Адже рання діагностика та лікування значно полегшують перебіг хвороби.