Пієлонефрит: причини запалення нирок та способи лікування

Нирки виконують відповідальні функції в нашому тілі і при виникненні патології порушується робота всього організму. Пієлонефрит відноситься до одних з найбільш частих хвороб нирок.

Пієлонефрит – це патологія нирок інфекційно–запального характеру. За статистикою найчастіше має односторонній характер, але не виключається ураження обох нирок.

Жінки більш схильні до захворювання, із-за короткого сечовипускального каналу.

Класифікація

За часом розвитку:

• гострий пієлонефрит;
• хронічний пієлонефрит;
• рецидивуючий пієлонефрит.

За видом ураження нирок:

• гострий інфекційно-запальний пієлонефрит: визначається при перших випадках захворювання, добре піддається лікуванню;
• хронічний пієлонефрит, без обструкції: характеризується висхідною інфекцією сечових шляхів, при цьому не відбувається закорковування сечоводу;
• хронічний обструктивний пієлонефрит: відбувається закорковуваннясечоводу.

Також, пієлонефрит за умов виникнення поділяється на первинний і вторинний.

Причини

Причиною виникнення пієлонефриту, найчастіше виступає кишкова паличка. Зараження може, відбувається при недотриманні правил особистої гігієни, не доведення лікування циститу до кінця або при запаленні в статевих органах (потрапляє через сечостатеву систему). Також може потрапляти гематогенним шляхом (через потік крові), при наявності вогнища інфекції в організмі.

Фактори та групи ризику

• люди з низьким імунітетом;
• вагітні;
• жіноча стать;
• вікова категорія людей, старших 60 років;
• люди, які мають в анамнезі цукровий діабет;
• спадкові дефекти сечовидільної системи;
• наявність запальних процесів в організмі;
• онкологія.

Симптоми

Клінічна картина розвивається стрімко, всього за кілька днів або навіть годин.

• підвищення температури;
• біль в попереку;
• озноб;
• блювання;
• порушення сечовипускання (часте, хворобливе; сеча каламутна і може бути з домішками крові або гною);
• набряки;
• підвищення артеріального тиску.

Діагностика

Діагноз базується на основі клінічної картини, зібраного анамнезу, а також на отриманих результатах при додаткових методах діагностики:

• лабораторні аналізи крові;
• аналіз сечі;
• посів сечі;
• рентгенографія нирок;
• КТ;
• УЗД.

Лікування

При лікуванні пієлонефриту, в першу чергу,потрібно дотримуватися постільного режиму та дієти.

Медикаментозна терапія:

• антибіотики;
• протизапальні препарати;
• спазмолітики;
• знеболювальні препарати, при больовому синдромі;
• гіпотензивні препарати.

На момент ремісії при лікуванні хронічного пієлонефриту лікар-уролог призначає фітопрепарати: протизапальні, сечогінні та антибактеріальні.

Хірургічне втручання (а саме нефректомію), проводять при наявності неповоротних ускладнень, з подальшою трансплантацією нирки.
 

Ускладнення

• абсцес;
• сепсис;
• ниркова недостатність;
• накопичення газів в паренхімі нирки (у людей хворих на цукровий діабет).

 Профілактика

1. Відмова від шкідливих звичок.
2. Своєчасне лікування запальних процесів в організмі.
3. Правильне харчування.
4. Профілактичні огляди у лікаря.
5. Уникати переохолодження.
6. Випивати свою норму води (не газовану) за добу.

Для того, щоб хвороба не привела до тяжких наслідків - не займайтеся самолікуванням.  Зверніться за допомогою до фахівця. І пам'ятайте, що при виконанні профілактичних методів попередження пієлонефриту, ви значно знижуєте ризик виникнення хвороби.

Автор: Наталія Холявицька