Суглоб Шарко: основні симптоми запального процесу стопи

До певного часу стопа Шарко вважалася основним ускладненням сифілісу. Однак сьогодні виниклу патологію пов'язують з цукровим діабетом. Про що далі з'ясуємо детальніше.

Нейропатична остеоартропатія, або стопа Шарко — це патологічний стан запального характеру, що супроводжується ураженням м'яких тканин, кісток та суглобів стопи або гомілковостопного суглоба.
 

Відповідно клінічна картина буде наповнена вивихами, переломами та деформаціями. Оскільки хвороба може спричинити повне або часткове оніміння однієї або обох стоп, або щиколоток, що і приведе до слабкості кісток стопи та схильності до їх пошкоджень.
 

У результаті відсутність вчасного лікування небезпечне інвалідністю або ампутацією.

Захворювання має поетапний розвиток з характерними ознаками у кожній стадії. Тобто симптоми можуть варіюватися від легкого набряку до суттєвої деформації.

Якщо на початковому етапі хвороби у хворого спостерігатиметься гіперемія, набряк стопи й щиколотки, то далі набряк поширюється на м'які тканини з появою дрібних переломів кісток, що в результаті приведе до руйнування суглобів.
 

Відмітимо, що при вчасному лікуванні патологічний процес призупиняється, однак стопа часто залишається в деформованому, нестабільному стані.

Не є виключенням появи додатково виразки та ранових поверхонь на кінцівці, що при приєднанні інфекційного процесу підвищує ризики необхідності в ампутації.

Достеменно природа виникнення стопи Шарко не встановлена. Однак спеціалісти пов'язують розвиток патології з поєднанням декількох процесів, а саме аномального кровопостачання кісткової тканини та втрата чутливості, що сприяє травмі. Тобто це переважно випадки розвитку периферичної нейропатії. 

Як зазначалося вище також патологія найбільш тісно пов’язана з цукровим діабетом. Але можливий вплив й інших патологічних процесів:

Досить тяжко виявити захворювання на ранніх стадіях, коли на рентгенівських знімках не виявляються суттєві пошкодження.

На пізніх стадіях та відповідно прогресуванні ураження стопи, встановити діагноз лікар може на основі проведення рентгенографії та МРТ. 

Додатково доцільним буде проведення лабораторних досліджень крові й фізикального огляду, а також нейрометричного тесту.
 

Щодо лікування, то на ранніх стадіях дії будуть направлені на усунення набряку та забезпечення стабілізації стопи з метою зменшення тиску та запобігання додаткових ушкоджень. Додатково лікар рекомендуватиме носити захисну шину або навіть пересуватися тимчасово за допомогою інвалідного візка.
 

Показаннями до оперативного вручання є значна нестабільність стопи та неможливість її підтримувати консервативним методом. Також можлива операція при формуванні виразок. Відмітимо, що на ранніх стадіях можливо обмежитися застосуванням гідрогелевих пов'язок, які мають ранозагоювальну й очищувальну дії. Ознайомитися з різновидом виробів можливо в медичному маркеті itmed.

Не варто забувати й про контролювання перебігу основного захворювання, такого як цукровий діабет.