Як ожиріння спричиняє розлад дихання уві сні?
Синдром Піквіка виникає внаслідок недостатнього насичення киснем крові та навпаки надмірним вмістом вуглекислого газу. Також його діагностують як синдром гіповентиляції при ожирінні. Більш детальніше з'ясуємо далі.
Піквікський синдром або синдром Піквіка — це патологічний процес, що супроводжується розладом дихання, насамперед під час сну. Люди, які страждають на це захворювання, гіповентилюють або дихають надто повільно або надто поверхнево, щоб задовольнити потреби свого тіла, не лише вночі, але й вдень.
Повернемося в минуле. Вперше синдром Піквіка був названий на честь персонажу з роману Чарльза Дікенса “Піквінські папери”. Де головний герой мав основні симптоми захворювання, включаючи ожиріння, червоне обличчя та сильне хропіння (апное сну).
Основні симптоми
- Задишка.
- Гучне хропіння.
- Дефіцит енергії, втома та відчуття сонливості упродовж дня.
- Ціаноз кінцівок.
- Набряки.
- Головний біль, особливо вранці. Переважно це пов'язано з високим рівнем вуглекислого газу в крові.
- Депресивний стан.
Не є виключенням переходу синдрому у більш тяжку форму. Так пацієнт може відчувати обструктивне апное сну. Це стан, при якому зупиняється дихання на короткий проміжок часу під час сну.
Відмітимо, що синдром вважається діагнозом виключення, оскільки дуже багато інших розладів проявляються подібним чином і повинні бути спочатку виключені.
Що є причиною синдрому Піквіка?
Сьогодні основна причина синдрому так і невстановлена. Однак при цьому спеціалісти дотримуються думки, щодо впливу комбінації факторів на перебіг захворювання, серед яких гормональний дисбаланс, неврологічні порушення.
В основі розвитку Піквікського синдрому покладена знижена дія дихальної системи внаслідок ожиріння. Так тіло має знижену здатність належним чином переробляти вуглекислий газ, що дозволяє накопичувати його у надмірній кількості.
Діагностика та тактика лікування
При встановленні діагнозу лікарі звертають увагу на кілька наявних конкретних проблем. Це звісно ж ожиріння, гіповентиляція або труднощі з потрапляння повітря в легені. Ще одна характеристика, на яку лікарі звертають увагу при діагностиці Піквікського синдрому це порушення дихання уві сні. З метою виявлення причини апное, проводяться додаткові діагностичні тести, серед яких рентгенографія, дослідженні легеневої функції, лабораторні дослідження крові та дослідження сну.
Лікування синдрому Піквіка включає ряд комбінованих методів. Насамперед це зменшення маси тіла, якщо лікар встановить, що синдром був викликаний саме ожирінням.
Тому буде рекомендовано слідкувати за режимом харчування та більше рухатися, займатися спортом. Важливо розуміти, що процес схуднення повинен контролюватися, аби утримувати вагу та не запобігти повторного розвитку синдрому Піквіка. Однак, якщо пацієнтові важко схуднути через зміну способу життя, іншим варіантом може бути хірургічне втручання.
Відповідно зайва вага та її наслідки впливають на процес дихання. Тому з цією метою проводиться терапія позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР). Вона полягатиме у застосуванні апарату, що забезпечує подачу кисню з пристрою у трубку, яка з’єднується з маскою на обличчі. Особливістю даної терапії є те, що кисень поступає в легені безперебійно, навіть під час сну.
В критичному випадку, коли вищевказані методи лікування не допомагають, а стан хворого погіршується можливе проведення трахеостомії.
Рання діагностика Піквікського синдрому може допомогти запобігти багатьом ускладненням, спричиненим низьким вмістом кисню та високим вмістом вуглекислого газу у вашій крові. Адже можливі серйозні наслідки, коли мозок та інші життєво важливі органи не отримують необхідного їм кисню. Тому варто звернутися до лікаря аби усунути апное сну перш ніж стан погіршиться.