Антифосфоліпідний синдром: основні причини розвитку тромбозів
Антифосфоліпідний синдром (АФС) - це патологія, що являє собою стан гіперкоагуляції та характеризується тромбозами судин та акушерською патологією при наявності антифосфоліпідних антитіл. Фосфоліпідні структури входять до складу мембран клітин нашого організму, звідси й різноманітність проявів синдрому.
АФС має аутоімунну природу розвитку.
Механізм розвитку захворювання полягає в розвитку аутоантитіл до білково-фосфоліпідних комплексів, що як наслідок викликає порушення регуляції гомеостазу. Тобто тромбоцити мають більш підвищену функцію до склеювання та осідання.
В залежності від розвитку захворювання розрізняють первинну форму захворювання (ідіопатична) та вторинну - виникає на тлі патологій аутоімунного характеру (наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак). Також окремо виділяють серонегативний тип АФС, захворювання супроводжується рядом симптомів, однак у сироватці крові не вдається виявити типові антитіла.
Основні причини
Достеменно основні причини захворювання не виявлено.
Однак до провокуючих факторів розвитку АФС належать:
- розвиток інфекційного процесу;
- проведення оперативних втручань;
- аутоімунні порушення;
- скасовування приймання антикоагулянтів.
Які симптоми виникатимуть при розвитку АФС?
Відмітимо, що прояви захворювання будуть залежати насамперед від локалізації патологічного процесу, а саме в якому судинному руслі виник тромбоз. За статистичними даними більшість випадків припадає саме на венозний тромбоз нижніх кінцівок, вен шиї. А от артеріальний тромбоз насамперед “торкається” головного мозку.
Так при ураженні судинного тромбозу нижніх кінцівок у хворого виникатиме тромбоз глибоких вен, рідше - поверхневий флебіт. Окрема увага приділяється тромбозу судин внутрішніх органів. Наприклад, при його локалізації у легеневому руслі розвивається ТЕЛА, легенева гіпертензія.
В критичних випадках відбувається гостра недостатність декількох органів, насамперед це легені, серце, нирки, з наступним розвитком їх недостатності.
Також захворювання пов'язане і з розвитком ускладнень під час вагітності, до яких можливо віднести гестоз, тромбоз, затримку внутрішньоутробного розвитку плоду та його невиношування.
До загальних проявів можливо віднести наступні стани:
- задишка;
- больові відчуття в животі;
- набряки периферичного характеру;
- порушення свідомості;
- зміни зі сторони шкірного покриву (наприклад, пурпура).
Діагностика та тактика лікування
В основі підтвердження АФС покладено як дослідження розвитку клінічної картини, анамнезу, так і лабораторні дослідження крові (наприклад, визначення кількості тромбоцитів, титру антитіл до карідоліпіну тощо). Візуалізація патологічного процесу залежатиме від локалізації тромбозу, у більшості випадків це УЗД судин.
Тактика лікування полягатиме в корекції способу життя з униканням надмірних фізичних навантаження, травм та виключенням пероральних контрацептивів.
Медикаментозна терапія включатиме призначення антикоагулянтів, глюкокортикостероїдів, плазмоферез.
При діагностуванні АФС під час вагітності жінка потребує проведення кожні 3 тижні ультрасонографії та призначення антикоагулянтної терапії.
Поява будь-яких змін зі сторони вашого самопочуття та типових судинних порушень повинні стати приводом для звернення до свого сімейного лікаря. Це дасть можливість вчасно виявити патологію та запобігти розвитку ускладеннь.