Застосування кисневої подушки в домашніх умовах
Дефіцит місць в лікарнях та відповідної кисневої підтримки змушує задумуватися про проведення оксигенотерапії вдома. Однак для того щоб оцінити правильність медичних атрибутів варто розбиратися безпосередньо в їх призначенні. Розберемо детальніше, чи доцільним буде придбання кисневої подушки в умовах протікання COVID-19 та на які аспекти опиратися при виборі приладу.
В першу чергу розберемо, що собою являє киснева подушка? Киснева подушка - це гумовий чотирикутний виріб об'ємом 10-75 л. До її складу входить мундштук, гумова трубка та кран для регулювання подачі кисню. Концентрація кисню становить 99%, решта - азот. Подушка призначена для введення газу інгаляційним шляхом.
Киснева подушка є незамінним пристроєм при необхідності кисню у разі раптового погіршення стану хворого. І на відміну від кисневого інгалятора чи балону - дуже зручна у використанні та не залежатиме від подачі електроенергії.
При яких патологічних станах рекомендоване застосування кисневої подушки?
Основним показанням до проведення даного типу кисневої терапії є кисневе голодування, яке відбувається в силу різних причин. Так найчастішими патологічними станами, при яких є необхідність у виробі є:
- Бронхіальна астма.
- Дихальна недостатність, в тому числі й при коронавірусній інфекції.
- Порушення легеневої вентиляції.
- Дефіцит кисню в повітрі.
- Відновлювальний період після перенесеного оперативного втручання на органах дихання.
- Пневмонія.
- Анемія.
- Муковісцидоз.
- Серцева недостатність.
- Наявність новоутворення, яке перекриває дихальні шляхи.
- Отруєння алкоголем.
Зазначимо, що кисневу терапію призначає тільки лікар при наявності показань, адже передозування киснем є таким же небезпечним, як і його дефіцит.
Протипоказання
Явних протипоказань до проведення оксигенотерапії не існує. Однак, дітям та вагітним до застосування кисневої подушки варто підходити з особливою обережністю та тільки після показань зі сторони лікаря.
При тривалому вдиханні кисню можливе виникнення наступних ускладнень:
- сухість в ротовій порожнині;
- втрата свідомості;
- судоми;
- затримка вуглекислоти;
- зниження хвилинної вентиляції;
- зниження серцевого викиду.
Особливості застосування кисневої подушки
Попереднє наповнення подушки відбувається з кисневого балону. Відповідно після використання необхідно знову наповнювати подушку повітрям, з метою уникнення злипання. Умови зберігання мають становити: t - від 1 до 25 ° С та вологість не менше 65%. Поруч з виробом не мають розташовуватися мастильні та горючі речовини.
Заправлення виробу киснем відбувається в залежності від можливостей. Так якщо відсутня необхідність у постійному застосуванні кисневої подушки, то можливо звертатися в медичні заклади. Найзручнішим варіантом буде проведення наповнення виробу в домашніх умовах, тим паче якщо існує постійна потреба в оксигенотерапії. Тоді доцільно буде придбати кисневий концентратор додому.
Застосування кисневої подушки
Попередньо подушку необхідно наповнити киснем, а мундштук обробити антисептиком на спиртовій основі.
З метою запобігання пересихання слизової ротової порожнини, оптимальним варіантом буде загорнення мундштука в декілька шарів вологої марлі.
Далі мундштук вставляється в рот, кран обережно повертається: кран відкритий при вдиху ротом, кран закритий - видих носом (рекомендується подача кисню - 4-5 л. в хв).
З протилежного кінця подушки відбувається її здавлення, до моменту виходу всього кисню. Процедуру проводити 5-6 хв, з перервою на 5-10 хв.
Після завершення - мундштук відключається, знезаражується.
Як обрати виріб?
Звісно ж з метою безпечного та якісного використання виробу важливо придбати його виключно в спеціалізованих медичних магазинах. Також важливо враховувати об'єм подушки, тобто на скільки літрів вона розрахована. Відштовхуватися потрібно від мети застосування. Наприклад, у клініках зазвичай використовують пристрої на 50-75 літрів, коли немає можливості забезпечити пацієнта подачею кисню з балона.
Сьогодні можливо зробити протікання захворювання менш обтяжливим, відповідно з дотриманням всіх рекомендацій свого лікаря.