Перевозка больных

Медичне обладнання в ITMED

Гіповолемічний шок: що це за стан та чим він спричиняється?

Гіповолемічний шок: що це за стан та чим він спричиняється? Гіповолемія являється небезпечним для життя станом, та потребує негайного надання допомоги. Відповідно розберемо, як проявляється патологічний стан та які методи терапії застосовуються.
Гіповолемічний шок – це патологічний стан, який характеризується різким зниженням об’єму циркулюючої крові. В результаті відбувається погіршення дихальної активності та звуження кровоносних судин, з наступним розвитком симптомів.

Класифікація

В залежності від механізму розвитку гіповолемічного шоку розрізняють наступні його види:
  • геморагічний шок: спричиняється внаслідок внутрішньої/зовнішньої кровотечі гострого характеру;
  • гіповолемічний шок: характеризується критичним зниженням об’єму циркулюючої крові, без крововтрати гострого характеру;
  • травматично-геморагічний шок: спричиняється значним об’ємом пошкодження тканин та розвитку гострої крововтрати;
  • травматично-гіповолемічний шок: характеризується критичним зниженням ОЦК без розвитку гострої крововтрати та з одночасним ураженням тканин.
Також розвиток гіповолемічного шоку проходить у три фази:
  • дефіцит об’єму циркулюючої крові;
  • стимуляція симпатоадреналової системи;
  • стан гіповолемічного шоку.
Тобто гіповолемічний шок проходить у три ступені тяжкості. Легкий ступінь характеризується втратою ОЦК до 15%, у стані хворого спостерігаються певні відхилення у вигляді неспокійності, блідості шкіри та слабкості. Для середнього ступеня характерно втрата ОЦК від 30 до 40%  – відбувається зниження артеріального тиску, прискорений пульс, блідість шкіри, підвищене потовиділення, виникає надмірна тривожність. Під час третьої (важка) стадії втрачається понад  40% ОЦК.  Пульс стає слабким, АТ знижується  до 70 мм рт.ст, бліда, вкрита потом шкіра, порушується мовна функція з наступною втратою свідомості.
Перехід від стадій відбувається дуже швидко, тому вчасне надання лікування може врятувати життя хворому. 

Причини

  • зневоднення, внаслідок тривалого блювання або діареї, що може спричинитися інфекційним захворюванням;
  • крововтрата: належить до основної причини, коли кров виходить зовні організму або у просвіт тканин чи органу;
  • опіки, що сприяють втраті плазми та тяжкій інтоксикації продуктами тканинного розпаду;
  • приймання певних медикаментозних препаратів (не контрольовано);
  • поліурія, яка спричиняється різного роду патологіями нирок;
  • гормональні порушення;
  • гестоз у період вагітності.

Симптоми

Порушення стану хворого розпочинається з симптомів у вигляді:
  • спраги;
  • стану тривожності;
  • шкіра стає блідою й холодною, вкрита липким потом;
  • дихання стає прискореним, а показники артеріального тиску знижуються.
При відсутності необхідного лікування, стан буде погіршуватися, а симптоми набуватимуть більшої вираженості.

Діагностика

Анамнез та фізикальне обстеження, які вказують на причину шоку, допомагають поставити діагноз. Наступним етапом буде проведення лабораторних та інструментальних методів дослідження (в залежності від причини): КТ та МРТ, рентгенографія, ендоскопічні методи обстеження.

Лікування

Основне значення в терапії гіповолемічного шоку має відновлення волемії шляхом введення розчинів (після початкової інтенсивної інфузійної терапії можна вводити менші порції рідини та оцінювати загальну потребу в рідині).
Одночасно застосовується етіотропне лікування, яке спрямоване на лікування патології, яка спричинила гіповолемію. Також важливим етапом є здійснення інгаляції киснем, й при необхідності підключенням до ШВЛ.
 
При розвитку гіповолемічного шоку вдома/на вулиці, до приїзду швидкої якщо постраждалий без притомності його необхідно покласти на спину та повернути голову набік. Нижні кінцівки варто злегка підійняти та при цьому вкрити хворого пледом чи ковдрою, щоб виключити розвиток переохолодження.
Якщо причиною розвитку гіповолемічного шоку є різка та рясна крововтрата, для запобігання погіршення стану хворого необхідно в першу чергу зупинити кровотечу та виключити фактори, які провокують подальший розвиток патології.
Зупинка процесу на ранніх стадіях дозволяє не допустити розвитку ускладнення стану хворого, тому своєчасне виявлення поточного захворювання є основним завданням лікаря.

Медична платформа

Медичні меблі в ITMED