Ателектаз легень: основні симптоми порушення дихання

Ателектаз – це патологічний стан, що супроводжується неможливістю заповнення повітрям альвеол у легенях. Тобто альвеоли в легені або частина легені здуваються, що призводить до часткового або повного колапсу органу.

Нагадаємо, що альвеоли (повітряні мішечки), це ділянки дихальних шляхів де відбувається обмін кисню на вуглекислий газ. Для цього альвеоли повинні наповнюватися в нормі повітрям.
 

В залежності від причини, ураження може охоплювати як невеликі ділянки легень, так і більшу їх частину.

Клінічна картина залежатиме від локалізації патологічного процесу та стрімкості його розвитку. Так якщо відбувається залучення кількох альвеол симптоми матимуть повільний розвиток, або на початку вони взагалі можуть бути відсутніми.

До загальних проявів захворювання можна віднести:

При тяжкому перебігу, коли ателектаз охоплює велику кількість альвеол або має стрімкий розвиток кров недостатньо насичується киснем. Як наслідок низький рівень кисню в крові призводить додаткові порушення, у вигляді різкого болю у грудях, порушення дихання, ціанозу шкіри та ін..

Досить багато факторів та причин можуть спровокувати розвиток ателектазу. Саме залежно від причин ателектаз поділяють на обструктивний та необструктивний.
 

Механізм розвитку обструктивного ателектазу полягає в утворенні фізичного закорковування в одному з дихальних шляхів. Як наслідок повітря не може потрапляти до альвеол і вони згортаються. Спровокувати даний стан може новоутворення дихальних шляхів, потрапляння дрібного стороннього предмета, скупчення слизу у вигляді пробки.

А от необструктивний ателектаз належить до будь-якого типу ателектазу, який відповідно не викликаний якоюсь обструкцією дихальних шляхів. Тому до причин патології відносять перенесене оперативне втручання (а точніше загальну анестезію), плевральний випіт, пневмоторакс, легеневий фіброз, травму.

Окрім вищевказаних причин ателектазу, підвищити ризики захворювання можливо якщо людина палить, має надмірну вагу, приймає ліки, які послаблюють дихання та в анамнезі має інші захворювання, типу апное сну, муковісцидоз. 

Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі даних анамнезу та аналізу клінічної картини. Додатково з метою підтвердження діагнозу та визначення ступеня функціонування легень проводиться ряд діагностичних тестів, серед яких лабораторні дослідження крові, пульсокисметрія, рентгенографія, КТ та бронхоскопія. 
 

Тактика лікування ателектазу обиратиметься в залежності від основної причини та ступеня тяжкості симптомів.

Не є виключенням коли пацієнтові може знадобитися підтримка дихання за допомогою дихального апарату.

Відмітимо, що у більшості випадків можливо обмежитися консервативною терапією. Додатково пацієнт проходитиме фізіотерапію, виконуватиме дихальні вправи. 

Якщо проблема криється в наявності стороннього предмету чи слизової пробки за допомогою бронхоскопії проводиться їх видалення. Іноді для розрідження слизу використовуються ліки.

Якщо патологія викликана пневмотораксом або плевральним випотом, лікарю може знадобитися процедура дренування, з метою видалення повітря або рідини з грудної клітки. 

Показаннями до оперативного втручання є відсутність результату від вищевказаної терапії та наявність рубців на легенях, пухлини. Тому існує ймовірність видалення невеликої ділянки або частки легені.

Важливо розуміти, що ателектаз, який вражає більшу частину легені або виникає раптово, становить загрозу для життя. Тому поява утрудненого дихання та інших дискомфортних симптомів потребує звернення до лікаря.