Гемангіома у новонароджених: як лікувати, чи варто видаляти?

Гемангіома – це доброякісне новоутворення, з яким малюк або народжується, або яке проявляється у перші 2 місяці його життя. За статистикою, 10% новонароджених дітей мають гемангіоми. Найчастіше вони з’являються на шкірі у біль-менш безпечних місцях: далеко від слизових оболонок та життєво важливих органів. Проте, звісно, бувають і винятки.

Природа виникнення гемангіоми

Чому гемангіоми виникають, медична наука досі точно не знає. У дівчаток подібні утворення зустрічаються втричі частіше, ніж у хлопчиків. Це доброякісна пухлина, яка може бути будь-якого розміру, плоскою чи випуклою, може збільшуватися в ширину, чи вглиб. Головна ознака, яка відрізняє гемангіому від інших новоутворень – вона складається з клітин внутрішньої поверхні судин (ендотелію). У більшості випадків гемангіоми з часом, через декілька років проходять. Тому дуже важливо, в якому вони місці виникли, і наскільки великий косметичний дефект у дитини через них.

Механізм виникнення гемангіоми наступний: клітини внутрішньої поверхні судин на етапі формування серцево-судинної системи плоду чомусь потрапляють не туди, куди треба, в результаті на шкірі чи внутрішніх органах малюка виникає новоутворення. Ця доброякісна пухлина деякий час росте та розвивається, а потім у більшості випадків самоліквідується (приблизно тоді, коли малюку буде 5-7 років).

Якщо причини даного явища до кінця лікарям не зрозумілі, то фактори, які сприяють виникненню гемангіоми, вони назвати можуть. Це:

• багатоплідна вагітність, наявність якої визначають під час планового УЗД;
• вік матері старше 38 років;
• дитина народжується недоношеною (у недоношених дітей гемангіоми ростуть в 2-3 рази швидше, ніж у малюків, що народилися вчасно);
• дитина при народженні має малу вагу;
• пізній токсикоз у матері (на 3-му триместрі);
• ГРВІ у матері на 1-му триместрі, коли у плоду формується серцево-судинна система.

Іноді буває так, що гемангіом виникає одразу декілька.

Фази розвитку гемангіоми

За стандартним сценарієм гемангіома розвивається за такими фазами:

1. Фаза появи – при народженні або за 1-2 місяці після пологів.
2. Фаза активного росту – від моменту появи до 1 року.
3. Фаза призупинення росту – гемангіома зовсім перестає збільшуватися.
4. Фаза зворотного розвитку – новоутворення зменшується.
5. Фаза інволюції – біологічний регрес, зникнення (у дітей віком від 5 до 10 років).

У 50% випадків гемангіома зникає до досягнення дитиною 5-річного віку, у 70% – 7-річного віку. Решта повністю позбавляється цього новоутворення до 9-10 років, виняток складає 1-2% дітей. Після свого розсмоктування гемангіома не з’являється знову.

Видаляти чи ні?

На жаль, медикаментозно вилікувати гемангіому неможливо. Виходячи з наведених вище фактів, видаляти гемангіому не треба, адже з величезною ймовірністю вона пройде самостійно. Проте є випадки, коли без хірургічного втручання неможливо обійтися. Видаляти варто, якщо:

1. Гемангіома приносить значний психологічний дискомфорт дитині. Вона може бути розташована на обличчі і значно псувати зовнішність, дитину через це можуть дражнити у школі і у дворі. Тоді батьки повинні все зважити і вирішити, чи варто чекати, чи, може, краще одразу позбутися проблеми.
2. Гемангіома утворилася на слизовій оболонці, біля очей, роту, носу, анусу, статевих органів. Під час фази росту вона може суттєво зашкодити функціям органів, що буває досить небезпечним для життя.
3. Гемангіома з’явилася у місці, яке легко травмувати.
4. Гемангіома продовжує рости у дитини, якій вже виповнилося 2 роки.
5. Гемангіома не зникла після настання 10-річного віку у дитини.

Для видалення гемангіом використовують різні методи, які залежать від місця їх локалізації, розміру, структури. Найбільш розповсюджене склерозування, лазерне видалення, кріодеструкція. Всі ці сучасні методи дозволяють видаляти пухлини без залишання на шкірі видимих шрамів чи рубців, звісно, за умови використання якісного хірургічного обладнання.

Якщо у дитини виникла гемангіома, існує близько 99% ймовірності, що вона розсмокчеться самостійно, і буде це не пізніше, ніж через 10 років. Проте чи є можливість чекати, чи краще видалити? На ці питання мають дати зважену відповідь як батьки, так і лікарі. Сьогоднішній рівень медицини дає багато варіантів розвитку подій.

Автор: Ольга Купріянова
© Медичний портал Здоров-Інфо 
При використанні матеріалів статті активне гіперпосилання на zdorov-info.com.ua обов'язкове