Перихондрит: основні симптоми інфекції вуха
Якщо про захворювання внутрішнього вуха та порушення слуху ми обізнані більше. То наразі розберемо його зовнішню частину…
Перихондрит - це патологічний процес, що супроводжується розвитком інфекційного процесу в тканині, що вистилає ваш вушний хрящ (вушна раковина). Саме тому інфекцію іноді називають перихондритом вушної.
Локалізація перихондриту зосереджена на верхній частині вуха, тобто без залучення мочки до запалення.
Переважно збудником є бактерії, а безпосередньо причиною захворювання є травма вуха. Більш детальніше саме про причини захворювання поговоримо далі.
Основні причини
Як зазначалося вище перихондрит є бактеріальною інфекцією. Тобто збудник потрапляє у хрящ зовнішнього вуха.
Перихондрит зазвичай виникає через певну форму травми вуха. До прикладу:
- травмування (тупого характеру);
- опік;
- отит, який не лікувався;
- неправильне проколювання вуха (пірсинг);
- укуси комах;
- акупунктура;
- перенесені оперативні втручання на вусі;
- незначні подряпини.
Перихондрит також може вражати певні групи людей. Переважно це стосується осіб зі слабкою імунною системою, з наявністю в анамнезі цукрового діабету та тривалого запального процесу.
Характерні ознаки
- Набряк.
- Больові відчуття.
- Гіперемія вуха.
При приєднанні до патологічного процесу абсцесу виникає лихоманка, виділення гною, підвищена чутливість, підвищення місцевої температури.
Відмітимо, що відсутність вчасного лікування несе серйозні ризики. Оскільки одним із наслідків інфекції є абсцес який своєю чергою може спричинити порушення кровопостачання хряща. А це є високим ризиком для утворення некрозу та деформацію вуха.
Попри низький відсоток випадків, тенденція до зростання пери хондриту все ж таки присутня, що пов’язано за думкою спеціалістів з чатами випадками проколювання вух серед підлітків.
Діагностика та тактика лікування
Встановлення діагнозу відбуватиметься на основі проведенні фізикального огляду та даних анамнезу пацієнта. До уваги беруться будь-які відомості про травмування, укуси чи медичні процедури.
Тактика лікування зазвичай направлена на проведення антибактеріальної терапії (місцево або перорально).
Додатково можливе призначення знеболювальних, кортикостероїдів, теплих компресів.
Оперативне втручання буде доцільним у випадку абсцесу, тобто коли накопичення гною впливає на кровопостачання до хряща. Так лікар робить розріз з наступним дренуванням та видаленням уражених тканин.
Важливо розуміти, що при своєчасній діагностиці та лікуванні антибіотиками патологія має благо приємний прогноз. Тому без належного лікування перихондрит може рецидивувати та навіть призвести до незворотного косметичного пошкодження вашого вуха.